Про що думаємо, переживаємо, мріємо, сумуємо? Або про те, як ми “крутимо” голову і собі, і іншим

Loading

 

Дорогі браття і сестри, в Євангeлії від Матея 19:16-26 нам предсталена історія юнака, який просив духовної поради в Ісуса.
Ця прекрасна історія мабуть пригадує кожне молодече життя, в якому є присутні мрії і переживання, досягнення і розчарування, сумніви і пошук істини, вищі ідеали і хаос ідей.
Бути відкритим і шукати відповіді на запитання
Уявляємо собi того юнака відважним і зразковим, який виконував заповіді і не зупинявся у своєму розвиткові, адже далі перебував у пошуку: що робити, щоб мати життя, як маю жити? Він відчував у глибині душі, що може ще зробити кроки у своєму духовному зрості.
Це дуже важливо не зупинятися, а постійно перебувати у русі духовного зросту. Хто перестав цікавитися своїм життям: як жити, що робити для життя…  мабуть, той починає задумуватися над смертю і тим, що веде до неї.
Духовне провідництво
Наступне, на що запрошую звернути увагу це на пошук Учителя. Християнство – це не саморелігія і навчитись жити по самовчителю нереально. Кожен християнин має мати духовного наставника, який у свій час сам пройшов Духовну школу.
Ісус закликав нас наслідувати Його. За Ним пішли апостоли, а за ними – інші. Ось, коли ми наслідуємо тих, хто наслідує Христа, ми йдемо за Спасителем.
Якщо той, хто називає себе “християнином”, не має духовного наставника, тоді виникає запитання: за ким він йде, кого він слухає, в кого він просить поради? Сам в себе?

Довіритися i виконати

Каже юнак до нього: “Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?” 21  “Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.” 22  Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно.  

Бажати перемін у житті, шукати поради, найти духовного наставника – це ще не все. Потрібні ще довіра і послух.
Юнак відійшов сумний… Чому? Адже отримав пораду від дуже Доброго Учителя(якого на самому початку сам так назвав).
Коли прийшла хвилина вибору між старим життям і новим – потрібно довірити і виконати пораду наставника, або хоча би спробувати почати робити перші кроки. Якщо цього не станеться, то будемо “мудрагелями” і “колекціонерами порад”, які багато знають, але не виконують, які “щось” хочуть і самі не знають чого, які перебувають постійно у смутку.

Апостоли і учні Христа також потребували перемін і, послухавши Учителя, пішли за ним, навіть, якщо не всі були ідеальними виконавцями заповідей.
А ти?

Залишити відповідь