Меню
Категоріі
Чому у світі так мало добра?
Жовтень 7, 2008 Духовні роздуми

Притча “Про таланти” закликає нас не приховувати добро дане від Бога, а помножувати його.
Роздумуючи над простою історією, можемо дійти до висновку: щоб мати, потрібно отримати, а також: щоб інший мав, потрібно йому передати.
Задумуюсь над собою. Аналізую своє життя і зауважую, що багато дарів просто залишилось в собі і без помноження їх.
Пригадую погані ситуації, через які втягнувся у зло. І це зло ввійшло( увібрав ) в себе та без великих зусиль помножив, розповсюджуючи його серед інших часто випадкових людей. Злий вчинок нам легше розповсюдити. Поганий настрій, нервовість, образа, приниження, заздрість слави, погані думки, нарікання, осуд, плітки.
Як би була притча про злого духа, який роздає таланти, то в цій притчі багато хто би себе краще пізнав.
Хоча можна і написати її.

Притча “Про погані таланти”
Закликав нервовий директор своїх підлеглих і насварив їх, кажучи наскільки можна краще давати прибуток і наскільки вони погано працюють. Вернулись підлеглі до своїх місць праць і почали сваритись із своїми підлеглими. Коли всі вернулись додому, то почали виявляти свої незадоволення до своїх жінок та чоловіків. Незабаром вернулись діти зі школи, які теж стали учасниками критики і нагадуванням того, хто є справжній господар в домі. Почалась сварка в сім’ї. Кожен вияснював: хто є хто.
Жінка доказувала, що чоловік не може найти справжньої роботи, де дають добру зарплату, а чоловік закидав, що за такі гроші можна прожити, якщо мати голову на плечах.
Діти плакали, створюючи жахливу сцену незрозумілості і розпачу. Діти не розуміли: чому двоє, котрі люблять їх до безтями, до безтями знищують одне одного.
Жінка не витримала, зібрала дітей і пішла до своїх батьків. Чоловік випив чарку… наступного ранку він не вийшов на роботу.
Того ранку багато людей вийшло на роботу і далі працювали. Та все ж кожний у своєму серці переживав, що одного дня може таке статися з кожним…
Хіба, якщо ти будеш спокійно крокувати дорогою свою життя і не брати від інших злий настрій, злі звички і все, що принесете помноження зла.
А ще є такі історії-притчі «про таланти»:
Жінка навчила своїх подруг пісню. Коли вона одного разу зайшла до церкви і почула, як цілий церковний хор виконував пісню, вона спокійно зупинилась при дверях храму і тихенько підспівувала. На її очах з’явилась краплинка сльози… сльози радості.
Ще одна жінка розказала рецепт смачної страви. Коли у неї був День народження, її подруги приготували цю страву. Всім було смачно і весело, та все ж її веселість було особливою, вона була поєднана з приємним відчуттям загадковості і вдячності.
Священик пізно вечері повертався додому після недільних відправ. Йому на телефон прийшло повідомлення: “отче, спасибі за проповідь, я її ще переказала своїм подругам, котрі не були в церкві. Вони теж дякують.”
Він опустив мобільник і звів свої очі вгору. Мабуть дякував за те, що Господь вчора дав йому дар мудрого слова і сьогодні він зумів розділи та помножити це слово.
Таланти повернулись помноженими.

А ти маєш таку історію? Мабуть не одну? хочеш, то напиши її у відгуках … тільки не шукай причини, як би то не написати, зараз ти маєш цей дар і можливість .. що ти з ним зробиш? не закопуй…
у світі мало добра, бо мабуть його мало помножуємо …
не так?

9 коментарів
  1. Відкликаючись на Ваш заклик напишу що для мене зараз, на цьому місці таким “талантом” чи “добром від Бога” є ця історія, цей сайт. Сьогодні я читаю, намагаюся зрозуміти і відчути, щоб при нагоді застосувати це у житті, чи просто помогти комусь порадою чи потішенням. Дякую за цю духовну поживу.

  2. Помітила одну таку цікаву річ. Є у нас таланти , про яких ми не знаємо. А виявляються вони тоді, коли щось робимо.

  3. Лінь “надихає ” закопувати таланти…

  4. У світі є добро, але про нього не говорять. Воно не приносить прибутків…

  5. Як гадаєте, Ви маєте якийсь талант , o. Vitalij?

  6. Для Dales: “Можна відповісти на будь-яке запитання, якщо запитання поставлене правильно”(Платон 428-327 до н.е.) Пилат поставив одне запитання і Христос не відповів, знаєте чому?!
    Цей сайт для відгуків а запитання можна подавати інакше і не тут.
    о. Віталій витріть це повідомлення незадовго, будь ласка, ще реагую емоційно на деякі речі…
    “Боже, милостивий будь мені грішному”

  7. Romchyk, а що неправильного у моєму запитанні?
    Якщо Ви знаєте o. Vitalia – то можете, з його дозволу, відповісти за нього, а не читати комусь мораль і виганяти з сайту…
    А щодо емоцій – це нормально… 🙂

  8. DaLes, відповім на одне ваше запитання, на одне, бо тут не форум-розумієте?:)
    о.Віталія я особисто не знаю, хоча таке відчуття ніби ми бачились…Недавно зустрічав одну людину яка була знайома з ним.
    А щодо талантів отця-то те що ми тут зустрічаємся, намагаємся пізнавати ближче себе і Бога, думаємо і пишемо,-щось значить…
    Не питаюся який у вас талант і не хотівби щоб у вас залишилося враження про мій талант: “читати комусь мораль і виганяти з сайту…” На це я не маю права і мені це не потрібно. Ви активний допитливий інтернетпарафіянин:) Все нормально.
    Я переконаний що Бог кожну людину обдаровує. Саме життя- це чудесний подарунок нам. Ми ж самі не просилися на світ??-розумієте?? А як часто ми дякуємо за це? За руку, за ногу, за очі….
    Все. Ьез емоцій 🙂
    Слава Ісусу Христу!

  9. Для мене на сьогодні таким талантом є можливість читати Біблію, короткі історії для душі Бруно Ферреро та духовні роздуми о. Віталія. Але не просто читати, а кожне слово, яке супроводжується сльозами каяття, пропускати через серце.

Залишити відповідь

Ви маєте бути ви увійшли щоб залишити коментар.

*