Хай Бог тебе благословить

Чи було би чудо помноження без без хлібів і риби?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Серпень 13, 2016. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри!
У Євангелія від Матея 14:14-22 описується чудо помноження хлібів і риби. Ісус бачив змучений народ “і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.” Його милосердя не зупинилось лише на уздоровленні, повчанні, а ще й проявилось у відповіді на людські потреби. Ісус – Богочоловік, у Ньому поєднано Боже і людське. У Своїх діяннях Він проявляв Божественність і людськість, зумів показати Одне і друге, одне одному не протирічило, а поєднувались у виконанні Святого послаництва.
У чуді помноження теж поєдналось Боже і людське.
Чудо помноження сталось, бо була відповідь на прохання Христа: “– Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві риби. Тоді він каже:  Принесіть мені їх сюди.”
Можна було заперечити, мовляв: хіба це буде достатньо нагодувати “п’ять тисяч чоловік, окрім жінок та дітей.”?
Можна було пошкодувати і подумати лише про себе, все рівно всім не вистачить.
Можна було ще якось поступити… але цього не сталось… сталось ЧУДО. І це чудо сталось, бо була співпраця між тим, що маємо і милосердям Того, що все може.
Інколи люди зупиняються лише на Божественному: немов щоб Бог все зробив, бо ми немічні, бо ми не маємо вже сил, бо це неможливо… хочемо, щоб чудо сталось без нашої участі.
Боже милосердя проявляється не в Його поблажливості та забезпеченні нашої безтурботності, а в доповнені наших немочей.
Бог є Добрий батько, але Бог не бажає, щоб все замість нас сталось.
Наше життя маємо прожити ми, адже це наше єдине життя. Бог хоче, щоб ми його прожили разом із іншими, разом з Ним.
Якщо поглянемо на цей довколишній світ, то зауважимо, що Бог всім нас забезпечив. Якщо звернемо більшу увагу на цей світ, то побачимо, що чудо помноження далі продовжується у природі: кидаєш одне і отримує в кілька раз більше.
Залишається відкритим запитання: як часто ми дозволяємо, щоб це чудо помноження сталось між нами? Для цього потрібно, щоб те, що маємо представили перед Богом, щоб те, що маємо могло бути також для інших, щоб відкинули фальшиву думку, що ми нічого не маємо і нічого не можемо.
На початку Успенського посту задумаймося над тим, що Бог нам дарував? Як ми його можемо представити на помноження, щоб було нам та іншим подостатку, і ще й з надлишком? Ми хочемо чуда? Бог також цього хоче, бо на те й прийшов у цей світ, щоб Боже людське поєдналось!

Переглядів було:1342

Ключові слова до цього допису: , ,