- Духовні роздуми - https://www.rozdum.org.ua -

Історія про сівача – це наша історія про “Рік Божого милосердя”?

[1]

Дорогі браття і сестри у Христі, читання Євангелія від Луки 8,5-15 цього року співпало із завершенням Року Божого Милосердя. Ми мали чудову нагоду звернути особливу увагу на Боже Милосердя і спробувати уподібнитися до Небесного Отця, творячи діла милосердя. Діла милосердя – це зерна, які сіє Отець
Від самого дитинства ми отримали увагу, жести доброти – це був вияв милосердя, незаслуженої нами  доброти, любові до нас. Не завжди ми це сприймали правильно, не завжди наші рідні і ближні це змогли це належно виявити. Але це були лише перші зерна, хоч дуже важливі. Зерна, долю яких ми могли вирішити ще з малечку. Коли підросли, ми пізнали інших людей, які також засіяли у нас зерна доброти. Зерна, долю яких ми також могли вирішити.
Зерна доброти, які засівались нам Богом і людьми. Яка доля цих зерен-милосердя?
У світлі притчі “про сівача” ми маємо можливість роздумати над тим, як Слова Божого милосердя попадають у наше серце.
„З повноти бо серця уста промовляють” (Мт. 12, 34) Який ми плід приносимо?
Невже ми слухали Божі слова , щоб потім прийшов диявол і взяв геть з їх я нашого серця, щоб ми не увірували й не спаслися?
Невже ми приймали їх хоч із радістю, але не маючи коріння, вірували до часу й під час спокуси відпали від дороги милесердних діл?
Невже ми відчули на собі милосердя, щоб знову вернутися до свого буденного життя, а потім клопоти, багатства і життєві розкоші, щоб заглушили, і ми не дали плоду?
Ми покликані до наслідування Христа!
Ісус невтомно повчав, щоб ми уподібнились до Отця, уподібнились милосердям, тобто робити добро незалежно від того, що людина нам зробила.
Тоді ми станемо тими “котрі, чуючи добрим і щирим серцем слово, держать його і дають плід у терпінні”.
Рік милосердя завершується, але тільки для того, щоб продовжити “Життя милосердя”, що буде давати плоди милосердя.
Дорогі у Христі, Бог є добрий сіяч і сіє добре зерно, котре потребує нашого прийняття до глибини нашого серця, до глибини нашого переконання, до глибини нашої свідомості. Ми маємо бути схильні до милосердної думки, до милосердного ставлення. Лиш так спасемось і допоможемо у спасінні ближніх, і разом об’єднані – у спасінні світу.

Прослухати проповідь можна тут
Виголошена у м.Генуя

Виголошена у м.Савона