Хай Бог тебе благословить

Воскресна радість – маємо ділитися із нею! Але на перешкоді може бути негативний досвід минулого

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Квітень 30, 2017. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі брати і сестри у Христі, ХРИСТОС ВОСКРЕС! Ми далі продовжуємо сповнюватися цією радістю і ділитися нею із нашими ближніми.
Ісус воскрес – Бог живий!
Кожного разу, коли кажемо “Христос воскрес” – цим робимо свідчення нашої віри! Кожного разу, коли оповідаємо ближнім нашим про присутність Бога у нашому житті, утверджуємо їх у вірі. Не маймо страху ділитися радістю і свідчити живого Бога! Хоча подібно до апостолів і до жінок-мироносиць ми можемо  зустріти ряд трудностей, перешкод у прийнятті і несенні радості.
 Жінки шукали мертвого, а Він був вже живий
Зауважмо, що досвід сумного минулого не дозволяє нам прийняти радісне теперішнє. Ми можемо  пригадати про те, який у нас був стан після якихось труднощів, після неуспіху чи трагедії. Все відбивається на нашій душі, все залишає слід у нашій пам’яті, то у великій мірі від нас залежить на що ми хочемо звернути більшу увагу і як ми хочемо “під яким кутом” побачити.
Жінки-мироносиці вірили в Христа, але чи пам’ятали слова про воскресіння?
Жінки-мироносиці пережили трагедію страсної п’ятниці і  вона могла повністю полонити їхні пережиття, але чи у них була відкритість прийняти радісну звістку?
Їхні думки були звернені на виконання останнього ритуалу – вшанування тіла померлого. Вони не боялись, що можуть за це бути наказані, але чи в них була мужність ?
Страх закривав їм уста, а нам?
5. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, і злякались.
8. І вони, вийшовши, побігли геть від гробу, бо страх і трепет огорнув їх, і нікому нічого не казали, бо боялися.
Негативний досвід нашого минуло. Саме він нам залишає смуток, спонукає до зневіри. Саме він може засліпити, затемнити шлях до Світлої радості, до життя в надії.
Складається враження, що легше повірити в Христа розп’ятого ніж в живого, це так?
Ми маємо багато причин для смутку через ряд обставин, подій, через успадковане минуле. Для декого легше говорити про свої болі ніж про свої успіхи,  декому легше дивитися на розп’яття на стіні ніж шукати живого Бога у щоденності.
Ми сьогодні згадуємо про трудності, які мали ці жінки, але вони не залишились у цих трудностях. З Божою допомогою вийшли із “місця, де шукали померлого” і почали жити ЖИВИМ ВОСКРЕСЛИМ ХРИСТОМ.
Подяка тим, хто спасається від смутку і допомагає у цьому іншим, приближуючи до Бога
Ми потребуємо крім Євангельської науки ще й доброго прикладу, що покаже як жити у цій радісній науці. Тому ангел просив жінок вернутися до апостолів, до спільноти, до місця, де журба може перемінитися на радість, а відчай на надію, де буде взаємна підтримка і взаємне розуміння.
Дякуємо Богові, що дає ласку мати таких вірних носіїв Божої радості серед нас. Це ті, які є знані нам, лідери і провідники, які через добрі і радісні вчинки для Церкви подають нам добрий приклад, і ті, які не такі знані, але своїм тихим і смиренним молитвенним життям показують також свою віру у живого Бога.
Вірити в живого Бога – це покластися на Його волю і виконати те, що хоче Він, прийняти випробування і терпіння, але … ! Вірити в живого Бога – це дозволити Йому вивести себе із стану журби, страху, нерозуміння, відчаю і натомість стати благовісником, носієм надії, свідком невимовної радості.

Переглядів було:628

Ключові слова до цього допису: