Дорогі браття і сестри, у розповіді про зцілення Ісусом біснуватих у гадаринському краю бачимо приклад жертвенності Іусуса і страх перед втратою зі сторони жителів того краю, які після того, як знищилось їхнє стадо свиней попросили Спасителя відійти з їхнього краю.
Жертвенність Ісуса
Ця історія насправді починається швидше. Ісус прибув на човні у цей край. Був втомлений від визнажливого служіння людям і говорив, що він “немає навіть де голови прихилити”. Заснув на човні, хоч була велика буря, але й тоді збентежені учні його розбудили. Невтомний Месія продовжує своє служіння – йде до людей. Йде до всіх людей і до тих, кого обминали, ізолювали і залишили на самоті із своїми трудностями. Йде і творить зміни на краще. Люди зціляються і місце, яке всі оминали стає місцем Божої благодаті.
Любов Ісуса – це жертвенна Любов, яка не шукає свого, не бентежиться, а лише дає себе в жертву, щоб допомогти страждущим і пітримати у важких ситуаціях.
Якою є наша любов? Жертвенна чи егоїстична?

Страх і егоїстичність людей
У цій щасливій історії дивує поведінка людей, які замість вдячності, замість радості за зцілення їхніх співвітчизників, родичів чомусь виявили негостинність, бо попросили, щоб Ісус відійшов з їхніх околиць. Іншого чуда не сталось.
Так, ми можемо пояснити цей невдячний вчинок тим, що загинуло все стадо свиней і тому їхня фантазія могла припустити, що можуть бути інші жертви. Виник страх перед тим, що ж іще може бути? Страх? А чому виник страх? Що ж може бути вартніше від людини, від її спасіння? Невже свині чи прибуток від них важливіший?

Вибір між матеріальною втратою і добром людини
Сьогодні і ми часто стоїмо перед вибором: що важливіше добро людини чи збереження матеріального добра? Вже легко зауважити, що чим рік тим більше переживаємо за матеріальне добро.
Страх втратити чи жертвувати все частіше присутні, бо комфортне, безтурботне, забезпечене життя все більше і більше рекламується. Наслідком цього люди все більше довіряють грошам і матеріальним цінностям ніж людям. Старші все більше думають про своє автозабезпечення і все менше мають надії на утримання з боку дітей – це не є ознака браку жертвенної любові?
Кожній людині важко відчувати, що якусь матеріальну цінність ставлять вище неї. Кожній людині гірко, якщо відчуває, що її менше цінять ніж матеріальну цінність. Всевишньому Творцеві також важко дивитися, як люди творять ідола з матеріальності, а вінець творіння – людину, мають нізащо.

Маємо завжди пам’ятати, що людина – це образ і подоба Божа, і коли ми проявляємо любов до людини то цим самим приносимо велику радість Богові, а якщо зневажаємо дітей Божих, бо шукаємо вигоди в матеріальному, тоді приносимо смуток людям, Богові і самі входимо тунель загибелі людства.
Спаситель показує нам приклад, що для нього спасіння, добро людини є важливе і святе! А ми?

Прослухати аудіо версію проповіді