Дорогі браття і сестри у Христі, ми разом йдемо дорогою Спасіння до Царства Божого, підтримуючи один одного на цьому шляху. Правда, що разом йти легше і безпечніше, адже, коли забракне сил, коли нога спіткнеться, то знайдеться той, хто тебе підтримає чи візьме тебе на ноші, щоб продовжити шлях.
Сьогодні ми продовжуємо роздумувати над жертвенністю нашого Спасителя (Мт 9:1-8) і над його невтомною місією проповідувати Царство Боже. Він постійно був у подорожах і відвідував страждущих людей. Син з любові до Отця щодня виконував Його Святу Волю, показуючи людям Божественну Отцівську любов. На жаль не всі його підтримували у цій святій місії, були такі, які постійно Його критикували, звинувачували і видумували наклепи. Але це його не зупинило.
У Євангеліє від Матея в 11 главі 12 стих ми читаємо слова Ісуса: “Від часів Івана Христителя і понині царство небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його”.
Саме ці слова пояснюють наполегливість і ревність Христа і для нас самих стають заохоченням не знеохочуватися перед випробуваннями, перешкодами чи навмисними труднощами зі сторони критиканів і наклепників.
Коли ми йдемо правильною дорогою, то звичайно на нас звертають увагу і в залежності у кого який погляд: чистий чи нечистий, така і буде його реакція. Одні дивляться і стараються покращити, звертаючи увагу на те, що добре і підтримуючи добрі починання, а інші на жаль бачать лише те, що їм не до вподоби і критикують та перешкоджають.
Подивляємо приклад Ісуса. Він не відвертався від книжників і фарисеїв, але старався напімнути їх, в той же час продовжував свою місію і, як ми кажемо, не опускав руки, а далі продовжував свідчити Любов Отця до людей.
Дехто говорить про впертість, як частину свого характеру, але здобувати силою, тобто вперто і впевнено – це ознака твердої віри: знаю, що хочу і зроблю все, можливе, щоб цього здобути.
Впертість грішна
Є впертість грішна, та яка спонукана гордовитістю і безумством, коли людина за браком смиренності і маючи затемнений розум не хоче прийняти Істини, тому створює багато штучних труднощів для себе та іншим. Грішна впертісь приносить погані плоди і ніколи не є виконанням Божої волі, бо не веде до святості.
Апостол Павло – це приклад навернення впертої людини
Апостол Павло, колишній Савло, який у свій час хворів на грішну впертість, коли переслідував християн і проливав кров невинну. Але покаявшись озброївся іншою зброєю, ім’я якої є Любов. У посланні до римлян у главі 16 читаємо: 9. Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло, приставайте до добра. 10. Любіть один одного братньою любов’ю. 11. Пошаною один одного випереджайте. В ревності не будьте ліниві, духом горіте, Господеві служіте; 12. веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; 13. святим у потребах помагайте і дбайте про гостинність.14. Благословляйте тих, що вас ганять; благословляйте, не проклинайте.
