Хай Бог тебе благословить

А у твоєму храмі є перерва на обід?

Розділ: Цікаві історії. Написав о.Віталій ~ Грудень 22, 2008. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

PhotobucketТурист, відвідуючи нове місто, старається побачити визначні місця. Паломник – шукає за церквами. Мабуть немає більшої радості від тієї, як реалізуєш свою мрію. Її не можливо порівняти із іншими задоволеннями. Ти йдеш до святого місця, молишся за заступництвом святих людей, які освятили це місце своєю молитвою, своєю присутністю і просиш за твоє майбутнє… Але чи завжди так буває? Чи завжди маєш можливість молитися у святих місцях?
Один паломник, прибувши у нову місцевість, почав свій побожний шлях по різних святих місцях. Духовне піднесення росло поступово вверх. Молитва лилась у поєднанні із оглядуванням пречудних ікон та реліквій. Від одної церкви до іншої ноги паломника несли самі. Все вказувало, що духовний чоловік наближувався до кульмінаційного моменту пережиття. Але тут сталось несподіване. Одна із наступних церков була закрита. Табличка на дверях пояснювала причину: «Закрито на обід».
Глибоко віруючий чоловік не зміг змиритися і вигукнув: «Ну як так? Хіба у Бога є перерва на обід? Хіба можна закривати храм Божий? І де я тепер помолюся»
Це бурчання почув старець, що сидів недалеко від храму. У відповдідь він лагідно усміхнувся, а коли витримав паузу, то продовжив: “а у моєму храмі молитва постійно звучить”.
Вибору не було і паломник запитав у старця: І де ж той храм є? Далеко?
Усмішка старця повторилась знову: “Ні, зовсім близько! Він тут!”
Тут його рука потягнулась у сторону серця.
Тепер усміхнувся паломник і сказав, киваючи головою: “Дійсно … ”
Старець продовжив: “А до твого храму далеко? Чи ти просто ще не знав про те, що він є?
Коли ти був хрещений, то твій храм освятили. З часом ти його прикрасив іконами Божої присутності, не раз мабуть складав жертви твого посту і стриманості, мабуть часто здійснював молитву і проповідь через читання духовної літератури … ”
Коли вони прощались, юнак подякував, а закінчення сказав: “сьогодні я зрозумів про храм своєї душі, і також зрозумів, що мій храм те ж буває закритим, щопрада частіше”.
Після цих слів паломник перехрестився перед дверима церкви, обернувся і покрокував, шепочучи щось собі.

Photobucket

Переглядів було:749

Відгуків є 2

  1. Piligrim

    Кілька разів опинявся в ситуації, коли під час подорожей, храм у який я хотів зайти був зачинений… звісно я засмучувався… та колись мені прийшла думка.. “Не переживай, Ісус всюди є той самий, а у цей час не можеш ввійти в храм, не засмучуйся, прийде час коли Господь відкриє Тобі ласкаво двері цього Свого дому” потім пригадався образ, де Ісус стоїть і стукає в зачинені двері та знову прийшло на думку “Адже двері твого храму теж не завжди відчинені для Христа…”

  2. Lvivjanka

    А мені здається,що найчастіше храм моєї душі навстіж відчинений для Бога власне у церкві.

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.