Дорогі браття і сестри, роздумуючи над уривком Євангелії (Лк 13:10-17) про жінку, яка 18 років була зв’язана хворобою, звертаємо увагу на тих, котрі прикриваючись законом, осудили вчинок Ісуса. Але насправді, неправильне розуміння закону привело до осуду, абсурду і навіть творення гріха. Начальник синагоги прирівняв вияв любові до якоїсь роботи, став обурений від повернення людьского способу життя людині, а може використав закон, щоб прикрити своє особисте невдоволення! Читаємо: ”Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу: «Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній.»”
Згідно закону Мойсея людина мала строго вшановуати суботу, бо на кінець Свого творіння Бог спочив у суботній день. Тому за прикладом Бога у цей день не можна було нічого робити, що було б пов’язано із творенням нового. Цей день має бути посвячений на Боже.
Ось тут і запитання: уздоровити людину, допомогти людині, послужити їй як вияв любові – хіба це гріх, хіба це переступ закону? Ісус приводить приклад: давати їсти тваринам, то можна, а вже допомогти людині, яка була принижена дияволом – ні?
Це ще раз нам пригадує про необхідність не тільки зберігати заповіді, але ще й їх розуміти, щоб ми часом не впали у спокусу пристосувати заповіді до себе: коли нам вигідно, тоді ми їх виконуємо, але коли ні – то шукаємо оправдання.
Релігійний релакс чи життя за заповідями Христа?
Все частіше зустрічаються випадки такої собі вигідної релігії. Коли мені вигідно вірити в Бога – вірю; як мені вигідно молитися – молюся; що мені вигідно, то роблю. Такий собі релігійний комфорт. Хіба це не вияв егоїзму із використанням Бога? Це правда, що не потрібно себе насилувати і примушувати в духовному житті, але також існує інша правда: не вартує все зводити до задоволення власних пожадань і пошуку релігійного комфорту.
Як же тоді поступати?
У нашому духовному і матеріальному житті заповідь любові є поясненням всього, що ми робимо для Бога і для ближніх, якщо ми виконуємо якусь заповідь і порушуємо заповідь любові, тоді ми порушуємо весь закон. Якщо ми робимо чи не робимо щось, спонукані заповідями любові, тоді все буде плодом любові. Тому молитися, ходити до храму, виконувати заповіді, чинити діла милосердя і жити маємо під надхненням любові до Бога і до ближніх. І це буде давати плоди любові.
Різна любов чи різне розуміння?
Щоправда зараз поняття любові також набуло різноманітних пояснень. Тому теперішня людина має різні перешкоди у розумінні свого життя, зустрічає трудності бути разом із іншими, Поясненням цього може бути лише одне – людина відійшла від Істинного пояння любові. Як його віднайти?
Для цього Син Божий прийшов на землю, щоб нам пригадати про любов Бога і Своїм прикладом показати нам, як жити в любові. Перебуваючи в роздумах Євангелії, творячи ділаог з Богом, наслідуючи святих – ми пізнаємо правдиве розміння любові. Пізнавши правдиву любов, ми вже будемо не в силі стримати себе від того, щоб не відповісти на любов.
А ще, завжди дивує те, що Господь мабуть передбачав, що Його можуть очернити, звинуватити, осудити, але Він далі продовжував виявляти Свою Любов. Адже Боже Любов є вічна! А в твоєму серці любов вічна, чи лише до першого невигідного повороту подій?
