Чоловік проходжувався вулицями великого міста і побачив як на одному храмі був величезний плакат із написом “Ісус живий”. Мабуть це був Великодній час. Довго не роздумуючи, він зайшов до храму і побачив як там вже проходило якесь богослужіння. Церква була наповнена людьми і всі сиділи дуже тихо, слухаючи якесь читання священика. Чоловік легенько торкнувся першого, хто сидів з краю і запитав у нього: “а де є він?” У відповідь отримав незрозумілий здивований погляд. Тоді чоловік звернувся до іншого, хто сидів поблизу, даючи те саме запитання і також у відповідь отримав незрозумілі погляди вже зі сторони інших, а також жест пальцем, немов: будьте тихо! Але чоловік не зупинявся, він час від часу підходив до когось і запитував одне й те саме: де є він? Звичайно, що у храмі створилася метушня. Священик говорив, люди зберігаючи тишу і уважно слухали його, а цікавий чоловік підходив час до часу до людей з одним і тим самим запитанням: “де є він?”
І врешті один із зосереджених вірних запитав у пів-голосу: кого ти шукаєш? Той спокійно відповів, що шукає Ісуса.  Поважний чоловік відповів строгим голосом: “Його немає тут. Христос воскрес!” обернувся і далі продовжив слухати священика.

Інколи ми можемо забуватися, чому при ходимо до храму… забуваємось те, що приходимо, щоб зустрітися із Живим Христом і Торжествувати Його воскресіння. Щоправда нашу забудькуватість не розуміють ті, котрі шукають зустрічі із Ним Живим Воскреслим…
Цікаво, а що би ти відповів тому чоловікові?
Він би тебе зрозумів?
Тебе би зрозуміли ті, хто є з тобою поруч у храмі?

Одного разу невіруючий Тома прийшов до учнів Христа і він зустрів серед них Його: Живого і Воскреслого!