Прости нам наші провини, але не так, як ми прощаємо…

Loading

“Світ без добрих людей не буває!” з єхидною усмішкою сказала своїй подрузі одна жінка. А далі почала розказувати історію про жінку, котра цього дня завдала великого душевного болю. Подробиці ситуації вияснили, що жінка зазнала ще й матеріальної шкоди.
Було нелегко слухати і співчувати.
На завершення розлючена жінка додала: “Знаєш, я їй зла не бажаю. Хай їй буде те, що вона мені зробила і ті гроші, хай будуть їй на лікарства… “
Після цієї розмови жіночки зайшли до храму і почали бубоніти свої молитви. Все як завжди. Стояли перед іконами, молитви звичайні щоденні у пів-голоса. От лишень, коли дійшли до молитви “Отче, наш”, подруга засмученої жінки в середині самої молитви сказала: “Прости нам наші провини, але не так, як ми прощаємо…”
Її подруга здивовано подивилась, але пригадавши слова сказані надворі і слова молитви “Отче наш”, сказала пошепки, ніби так, щоб сам Господь Бог не почув: “Дякую… а то я таких дурниць наговорила там надворі… ще й тут на себе накликаю ”

Цікаво знати: Ти також будеш змінювати молитви? Чи все ж таки будеш робити зміни в чомусь іншому?

3 коментарі до “Прости нам наші провини, але не так, як ми прощаємо…”

  1. Ой, це таке “живе”, що й слова ніби й не потрібні. А ще так говорять: “Не страшно відступати, страшно не продовжити боротьбу.Немає сенсу вмирати безрозсудно, якщо можна відступити, зібратися з силами і перемогти.”

Залишити відповідь