Хай Бог тебе благословить

Дар віри дарує Бог, а що далі стається з цим даром?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Червень 25, 2018. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри у Христі, у сьогоднішню неділю ми згадуємо про сотника, якого Ісус підніс до прикладу наслідування віри. сам сотник це пояснює дуже просто тим, що у його житті завжди були такі умови, які допомагали йому зростати у вірі.
він говорив, наказував, просив і його слухали.
святий апостол Павло говорить, що віра народжується зі слухання. А утверджується з послухом.
Це означає, що сотник перебував у середовищі, де була цілковита довіра і досконалий послух. В Нікого не було в думках, щоби не здійснилося те, про що він просить. Ніхто не перечив, не сумнівався, не бунтував, в його домі був спокій і простота у відносинах.

Це є пригадкою того, що наше щоденне життя тісно зв’язане з духовним. Які ми є з людьми, такі ми є з Богом.
Тому середовище, де ми виростаємо і яке ми творимо для інших, є дуже впливове для нашого духовного життя.
Ми можемо допомогти один одному у довір’ї, або ж довести до відчаю і недовіри.

Віра є даром Божим, але від людини залежить чи цей дар буде розвинений

Тому сьогодні подивімось довкола і запитаймо себе: як ми творимо середовище віри? Місце, де би ми зростали у взаємному послусі. Місце, де би ми утверджувалися та іншим допомагали утвердитися, щоб мати живі відносини з Богом, в яких буде достатньо сказати: скажи лише слово і буде воля твоя виконана!
саме тому християни об’єднуються у сім’ю, у коло друзів, у Церкву – бажаючи створити середовище віри, школу віри, життя у вірі.

Одного шахрая запитали: кого найлегше було обманути? Він відразу відповів: священиків і рідних, бо вони відразу вірили.
Як Ти думаєш: чому?

Одна розчарована жінка сказала: я більше нікому не буду вірити. Від того часу вона перестала відчувати присутність Бога у її житті. Як ти думаєш: чому?

Переглядів було:116