Хай Бог тебе благословить

Тоді, коли зерно, сівач, грунт відкривають Тайни Царства Божого

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Жовтень 21, 2018. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Слава Ісусу Христу!
дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми чуємо дуже добре знану нам притчу про Сівача.
Це притча знана сьогодні як велике повчання віри, але коли перший раз її почули, то мабуть у кожного виникло велике здивування від почутого, тому що Ісус сказав історію зі звичного життя, яку дуже добре знали особливо ті, які мали справу із землеробством. Що нового Він міг сказати їм у тому, в чому вони краще розумілись від Нього, сина теслі?
Адже кожен з них з власного досвіду добре знав, що зерно посіяне в добру землю дає добрі плоди, а зерно посіяне в нерочу землю є приреченим на загибель.
Того дня мабуть кожний з них запитував себе: а для чого Він розказав нам про долю зерна?
Чого Він хотів нас навчити у тому, що ми вже добре знаємо?
Того дня люди, які вернулися додому після прослуханого, мабуть довго роздумували над почутим, несучи у своїх думках великий знак запитання: для чого то все? Чи отримали вони відповідь у своїх мудруваннях?

~ Відповідь отримали ті, хто залишився і запитав! ~
Учні, які залишилися біля Христа, не змогли залишитися у мовчанні, вони підійшли до Нього і запитали про значення сказаної притчі. На що отримали ще більш дивнішу відповідь:
«Вам дано розуміти тайни Царства Божого, іншим же у притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили і, слухаючи, не розуміли!»
А далі вже було пояснення і відкриття тайни Цаства Божого. Це пояснення відкрилось через апостолів і нам, і що з того?

Дорогі у Христі, ми приходимо у храм ведені вірою, творимо молитву і живемо християнським життям, слухаючи Бога!
Віра в Бога – це не є плід нашої уяви чи фантазій когось, це твій особистий досвід пережиття Його живої присутності у твоєму житті.
Віра в живого Бога спасає, інша – лише вводить в сумніви
Скільки в церкві сталось лиха через те, що люди самі придумали якісь вірування, сумнівні звичаї та надумані жести. В народі так і кажуть: як не знає, то придумає! Остерігаймося цього! У церкві, у святих справах не може бути свого! Своїх фантазій та видумок! Саме через це багато людей вже не мають ясності у вірі, бо наслухались хто зна що і повірили у те, що віддаляє їх від правдивої дороги спасіння. А скільки з’явилось тих, які звели віру лише до пояснення на словах і далеких на практиці любові? Віра це не є засіб вливу на людей чи дорога до вершин якогось знання, віра це дар Божий нам на спасіння через Любов!
Все зрозуміти не зможеш, а вірою прийняти та спробувати – це можливо!

Дорогі вірні, застерігаю вас: ми приходимо в храм, щоб слухати не себе і своїх думок, а щоб зустріти і слухати Бога!
Інколи нам здається, що ми вже все знаємо про те, що відбувається в нашому щоденному житті, в роботі, але нам видкрито це побачити, як Бог бачить?
Бог промовляє до нас через все, що нас оточує! Ми це можемо розпізнати?

Лише той, хто смиренний зможе підійти до Христа і попросити, щоб Він роз’яснив знане і бачене.
Апостоли показують приклад кожному, хто хоче бути зачисленим до учнів Ісуса: прийти до Нього і слухати Його.є роз’яснення. Тоді і зерно буде розумітись не тільки, як насіння, а грунт не тільки, як земля.
Якщо навчимось зрікатися свого мудрування і смиренно навчимось слухати Бога, то нам відкриються таїнства Царства Божого і в щоденних наших історіях життя будемо чути Голос Всевишнього.
Ми тоді вже небудемо спішити робити «свої» висновки, але скажемо: Господи, роз’ясни мені, що Ти хотів сказати через цю ситуацію, через цю людину?
Віра народжується із слухання!
Кого слухаємо?

Переглядів було:30

Ключові слова до цього допису: