[1]
Дорогі браття і сестри, ми пройшли вже 2 тижні дороги Великого посту у тишині та слуханні Божого голосу, цей піст ми переживаємо в особливій присутності Бога. Хочемо пізнати Його волю відносно нас.
Зустріч з Богом
Минулого тижня ми мали нагоду пригадувати про свою особисту зустріч з Богом. Про те, що Бог нам відкриває і часто лише нам це зрозуміло. Це свідчить про те, що Бог хоче щирих відносин із нами, Йому не подобаються формальні і поверхові відносини. Бог знає глибину нашого серця і тому чекає від нас правдивих зустрічей.
Піст – це не боятися показати свою правдивість перед Богом
В уривку Євангелії від Марка(Марка 2, 1-12.), що припадає у другу неділю Великого посту, ми читаємо про прощення гріхів розслабленого, якого принесли до звичайної хати і спустили з даху. Ісус, дивлячи на віру друзів, прощає його гріхи. Після такого вияву милосердя деякі були незадоволені. Ісус, знав думки їхніх сердець. На знак, що Його Слова про прощення є словами правдивими, юнак повертається додому з ліжком в руках. Люди, чудуючись, славили Бога.
Бог знає нас і хоче нас зустріти такими, які ми є
Ми також можемо, чудуючись, славити нашого Бога. Як колись, так і сьогодні слова про прощення грішників лунають на кожній св.Сповіді.
Ми славимо Бога, знаючи, що від Нього нічого не скриєш: ні гріховних вчинків, ні помислів, знаючи, що Він нас бачить такими, якими ми є насправді, і що ми перед Ним не замаскуємось. Та врешті ні втікати, ні ховатися не потрібно, бо Бога наша грішність не лякає. Він Святий не відкидає грішника.
Зверніть увагу: Ісус називає грішника “Сином”.
Незрозумілим залишається те, чому ми чуємо сьогодні від декого про те, що можна змиритися із своєю грішністю та сказати, що я такий є і на тому кінець … Стати немов розслаблений? А дехто далі немов ховається від Бога і маскує свої грішні вчинки, бо боїться, що буде покараний за це.
Господь у цій історії показує як Він ставиться до грішника і що станеться з гріхом. Нас заохочує позбутися гріха через покаяння, через прийняття Божого прощення. Хто може це зробити сам, а може дехто потребує допомоги?
Запрошую кожного з нас у тиші пригадати про свою зустріч із Христом, коли ми відкриваємо своє серце Йому. Що стається у цьому серці з гріхом? Можливо також Господь дасть нам думку про інших, хто потребує нашої допомоги у зустрічі із Тим, Хто, прощаючи гріхи, скаже : Сину-Доню, тобі прощаються гріхи…
Тиша і роздуми
Що Бог нам говорить? Чи цього тижня у тебе було відчуття, як Бог говорить до тебе: у думках, а можливо через людей, яких ти зустрічав, або ж через читання Божого слова – Біблії?
Чи буває таке відчуття, що гріхи паралізують твоє життя? І лише після покаяння і звільнення від гріха у твоєму серці ти можеш вільно жити? Чи ті, котрі потребують твоєї допомоги у покаянні? А можливо був той, хто тобі намагався допомогти?
Що ти відчуваєш зараз? Що Бог хоче зараз сказати Тобі після почутого Євангелія і твоїх роздумів?
Визволення від гріха – це повернення до свободи
Та щоб ви знали, що Син чоловічий має на землі владу відпускати гріхи, – мовить до розслабленого, – кажу тобі: встань, візьми своє ліжко і йди додому. Устав той і зараз же взяв ліжко, й вийшов на очах всіх; і дивувалися всі, хвалили Бога й казали: – Ніколи ми такого не бачили.
У псалмах ми читаємо: “Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи. Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги. Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям. Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність” (Пс 103:2-5).