Страсний тиждень – тиждень крику чи тиждень слухання?

Дорогі браття і сестри у Христі, цей особливий піст тиші і слухання Божого голосу завершився. Перериває його голос натовпу, котрий дивлячись на Христа, викрикує «Осанна! Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Цар Ізраїля». Він смиренно приймає він них славу, знаючи, що буде за кілька днів інший крик. Знаючи, що разом із Ним умре уявний «бог», якого люди настійливо собі уявляли: той, котрий мусить виконувати їхню волю, той, котрий має їм давати безсмертя, той, котрий винен їм рай, і при цьому вони будуть лише, як раби, робити вигляд поклоніння та зовнішнього служіння, придобрюючи свого божка.

Ісус, у цьому страсному тижні знищує неправдиву уяву про правдивого Бога! Враження, що Він це постійно робив і постійно нагадував людям про Бога, як Люблячого Батька, а нам пригадував про те, що ми є Його діти, діти, що з причини любові вірять Йому, і показують свій послух до Нього.

Віра – це не ілюзія і не людський витвір, це твій досвід життя з Богом

Вражає, що Господь спокійно приймає похвалу за межами Святого міста, їдучи на жереб’яті, показуючи себе простою людиною, але маючи за плечима безчисленні свідчення про чудесні діла, діла, які міг робити тільки Бог. Пізнавши правдивого Бога, люди мали зробити самі вибір у кого їм вірити, кому довіряти своє життя, на кого покладати надії та за яким законом жити?

Дорогі браття і сестри, ця дорога особистого досвіду зустрічі з Богом не може зупинитися через ці крики «Осанна. Це Цар … », або «Розпни, розіпни Його».

Голос маси формується з окремих голосів, але, як показує досвід людства, ці голоси можна сформувати завдяки різними технологіями, які можуть зманіпулювати людьми і, отямившись, ми будемо шкодувати за те, що стали частиною тої маси. Господь постійно боровся з цим явищем сірого натовпу. Хоч Він Сам збирав маси людей, вів за собою натовп, думав про багатьох, але ніколи не вчив нас любити “всіх за все” , тобто загальною любов’ю. Бог любив кожного, і кожний ближній відчув себе Ним любленим.

Тому, хто наблизився до Бога, той відчув Його любов, той може тепер з радістю повірити і прийняти все, що Люблячий Батько нам наказує, той тепер може цінувати єдність з Богом, той тепер може стати живим свідком живого правдивого Бога!

Перед нами Страсний тиждень – тиждень крику чи тиждень слухання?

Запрошую до роздумів у тишині…
Тиша і роздуми
Що Бог нам говорить? Чи цього тижня у тебе було відчуття, як Бог говорить до тебе: у думках, а можливо через людей, яких ти зустрічав, або ж через читання Божого слова – Біблії?

Чи було таке, що ти зауважував за собою ознаки ідолопоклонства, обожнення якось творіння?  Чи ти колись змінювала свою думку про Бога? Це сталось після правдивого досвіду зустрічі з Ним?
Чи це правда, що коли Бог тебе не чує, це означає, що у тебе є напружені відносини із Богом, і насправді це ти не чуєш Бога?
Що ти відчуваєш зараз? Що Бог хоче зараз сказати Тобі після почутого Євангелія і твоїх роздумів?

”Бо Син чоловічий не прийшов на те, щоб йому служили, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.”

Перед тим як кричати з масою, почуй шепіт Бога