Дорогі браття і сестри у Христі, у це торжество верховних апостолів ми згадуємо їхню мученицьку смерть у Римі та водночас народження до Неба, якого так сильно прагнули, до якого йшли, наслідуючи Христа Спаса.
Апостоли своїм прикладом показали нам, що це можливо піти за Христом не залежного від того, яке у тебе походження чи статус, яка освіта чи праця, який сімейний стан чи вік, характер чи таланти.
Адже обоє були такі різні між собою, але об’єднані у любові до Христа. Кожний з них відчув Божу Любов у собі, кожен був спонуканий віддати все своє життя задля свідчення цієї любові.

Ведені вірою в Христа, кожен з нас може вирушити у цю подорож до Неба, до Обіймів Небесного Отця, і водночас свідчити Божу Любов:
на місцях, де Бог нас покличе,
перед людьми, яких Господь приведе на шлях нашого життя,
у час, який Він сам визначить.
Він нас потрібно тільки віра і відкритість до Його волі.

Адже, кожен, хто вирішив піти за Христом, вирішив водночас виконувати волю Сина, що є водночас Волею Небесного Отця.

Зауважмо, що кожного апостола Господь покликав, знаючи їхні недомагання та недосконалості, знаючи також, що саме в немочах проявляється Божа сила.
Святий Апостол Павло заохочує нас не соромитись наших немочей: Найкраще, отже, хвалитимуся скоріше моїми немочами, щоб у мені Христова сила пробувала.
А Святий Апостол Петро нагадує нам про слухняність перед Богом, яка веде до святості:
Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання, але як той, хто вас покликав – святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі, написано бо: «Ви будете святі, бо я святий.»

Молімо Господа, щоб і ми за прикладом святих апостолів Петра і Павла, удостоїлись ласки цілковито віддатися на виконання Божої волі, стати для цього світу виявленням Божої Всемогутності і Святості!
Амінь.