Хай Бог тебе благословить

У вас було бажання ув’язнити Бога, щоб Він МУСІВ?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ 10 Травня, 2020. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Христос воскрес.
Дорогі браття і сестри у Христі, об’єднані у спільній молитві у наших домашніх церквах. У цю неділю ми читаємо зворушливу розповідь про недужого чоловіка, який 38 років нездужав. У час Великого свята, у суботній святковий день серед великої кількості людей, а особливо хворих, у цьому Святому місці Ісус вибирає саме цього чоловіка, щоб його оздоровити. Це викликало велику полеміку, яка навіть поручила тему гріховності, або неправильності.
Звичайно, що тут можна запитатися: “А при чому тут взагалі гріх?” Ми ж згадуємо про зцілення людини, які ніхто не міг допомогти! Чому не зазнали критики ті, хто довший час дивився на цього чоловіка і … і нічого не змінилось в його житті.
“Витезда” – так називалася овеча Купіль, а з грецької Βηθεσδά означає «Дім Милосердя».
Значить чоловік прийшов до місця Милосердя!
Ось, Господь змилосердився над ним! І видно було, що це чудо сталося не завдяки “Вірі” того чоловіка, чи Вірі інших людей, які би заступилася за нього. Тут бачимо велику ініціативу Бога: Він цього захотів і Він це зробив!
Як тепер, так і раніше у людей завжди була спокуса бачити Бога, як того, який “мусить”, “повинен”. Але не забуваймо, щоб Бог є вільний! Він дарував нам свободу і також хоче Сам залишитися у свободі.
Бог не мусить нас зціляти і вирішувати наші проблеми, якщо Він це робить, то робить із свого Милосердя!
Але люди придумали, як Бога можна ув’язнити, тобто зобов’язати Його, щоб Він виконав те, що ми хочемо, але не те, що Він хоче.
До прикладу: якщо ми виконуємо всі умови, то ми будемо мати очікуваний результат. І це приводить до так званого автоматизму: кидаєш монетку в автомат, а він тобі виконує твоє бажання.
Щось подібного було в тій овечій купелі, якщо ти виконуєш всі умови, тоді ти будеш зцілений. Якщо зцілення не прийшло, то значить одна із цих умов була не виконана, або була погано виконана.
У цьому уздоровленні Ісус перекреслює всю цю логіку і показує своє Милосердя, у місці Милосердя!
Звертає увагу на людину, яка ніколи би не змогла виконати ці умови.
Як не дивно так звані “праведники” кінець-кінців звертають увагу на чоловіка, але, як виявилось, тільки для того, щоб його звинуватити в грісі.
Цей бідний чоловік: як Ісусові, так і юдеям говорить свої оправдання. Як правило – це свідчить про його страх. Він виконує лише те, що було йому сказано. Він є послушний до всіх. Сказано: “прийти у святе місце і там чекати чуда” – він це зробив. Сказано йому: “Взяти своє ліжко і ходити” – він це також зробив. Складається враження, що він взагалі не знав такого слова як “Свобода”, як “свій вибір”, як ” своє бажання” – був невільником усіх.
Лежачим, прикутим до одного місця – паралітиком.
День Суботній
День який вважався святим і недоторканим. В цей день нічого не можна було робити. А чому так? Тому що було велике релігійне пояснення, що в цей день Бог спочив значить і всі мають відпочивати. Це означає, що люди наївно почали розуміти, що в один день Бог нічого не робив, не діяв. І ви в це також вірите, що Бог після створення світу нічого не робить? Саме тому Ісус поправляє це хибне бачення: “Отець мій діє понині і Я дію”.
Отець Мій проявляв Милосердя по-сьогоднішній день і Я його проявляю!
А субота дана нам для того, щоб ми відчули себе вільними від праці, від добровільних земських обов’язків і в повній свободі могли зустріти один одного і бути із нашим Небесним Отцем.
Чи ми бажаємо бути вільними?
Ось, бачимо оздоровлення в суботу, у цей святковий день, це було правдиве почитання цього дня!
Але люди через це обурилися! Чому? Може через те, що це порушило їхні традиції “автоматизму”?
Самі були невільниками цього і Бога хотіли ув’язнити по цьому механізмі?
Саме тому репліка, яку Ісус сказав у храмі: “Оце ти видужав (став вільним), не гріши ж більше(не ув’язнюй себе), щоб що гірше тобі не сталось!”
Може сприйматися двояко: 1) можемо почути, як строгий наказ, тобто – ще одне правило, щоб було тобі добре, а 2) можемо сприйняти це,  як легкий сарказм: “уважай, не роби себе невільником, бо втратиш те, що маєш”.
Не випадково цей чоловік після цієї зустрічі з Ісусом відразу сміливо пішов до юдеїв і сказав, що це Ісус його уздоровив – це і було явне і мужнє свідчення!

Дорогі браття і сестри у Христі, у цей особливий час карантину ми також можемо дуже часто себе почувати невільниками, безпомічними. Можемо також думати про різні форми ” релігійного автоматизму”: я тобі Боже – ти мені маєш зробити то і то.  Як нас виховали в наших сім’ях, які були і є відносини в сім’ї, так відіб’ється у  відносинах з Богом.

Пам’ятаймо що наші духовні кризи відносин є від неправди, від неправдивої уяви про Бога. Коли не віримо і не чекати милосердя у відношенні один до одного, тоді проявляються інші форми відносин: одна із них цей “автоматизм”.
Коли перестанемо говорити вислів “якщо хочеш”, і натомість будемо часто один одному нагадувати про різні зобов’язання: говорити у формі наказу: “Ти мусиш!” Як будемо ставитись у своїх сім’ях один до одного, так будемо ставитися до Бога!
Це щось подібне до вірусу, який входить в наше життя: створює запалення і потім завдає смерті.
Як бачимо правила ізоляції допомагають нам, щоб ми не заразилися і не передали вірус іншим. Будьмо уважні дотримуватися цих правил також стосовно тих вірусів, які знищують відносини в наших сім’ях і відносини з Богом.

Переглядів було:240

Ключові слова до цього допису: