Хай Бог тебе благословить

Ісус – це вияв Божої любові, яку не можливо було зупинити, завдаючи різні перешкоди.

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ 25 Липня, 2020. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі Браття і сестри, дві історії зцілення, про які згадує євангелист Матей (Євангеліє від Матея 9, 27-35) показують немовби логічне завершення всіх попередніх історій, у яких ми згадували про зцілення людини. Після нагірної проповіді їх було 10 і всі вони були виявом милосердя до тих, хто показав свою віру сам особисто чи заступаючись за інших. Складається враження, що апостол хотів показати, що Христос може зцілити всю людину: руки, ноги, очі, мову, тобто все, що належить до душі й тіла.
Хто слідкував за цими подіями, той міг би відповіси на запитання: “Чи прийшов вже месія і чи не Ісус він?
Тепер ми можемо не тільки відповісти на це запитання, але ще й також засвідчити: що Ісус Христос – це є син Божий, що прийшов на Землю, щоб виявити любов Отця.

Творця, який сотворив людину. Людину, що стала зранена гріхом. Він не відцурався її, а хоче її зцілити і повернути до повного життя.
В усіх чудах ми бачимо зустріч Творця із творінням. Бачимо, що зцілені люди і ті, хто був лише свідком, пережили на собі глибокий досвід присутності Бога, постійно дивувались і воздавали хвалу Богу.
Вражає, що постійно були ті, хто свідомо чи несвідомо чинив опір, а інколи і перешкоджав Христу. Фарисеї були присутні і бачили чуда, але залишились закриті до Божого діяння. Вони не дозволили Божій любові торкнутися їхнього серця. Перекручували всі чуда і людей відволікали. Служачи дияволу, думали, що приносять службу Богу. Ось, що може зробити фанатизм.

Проте Він не зважав на це і продовжував свою Місію.
Ісус – це вияв Божої любові, яку не можливо було зупинити, завдаючи різні перешкоди.
Ісус хоче нам показати, що Любов є незалежна від взаємності, вона не закінчується тоді, коли є критика, осуд, звинувачення, не закінчується і тоді коли зникає віра і надія.
Вражаюча Божа любов до людини, яка не провокується на крики, на доказування і переконання, яка смиренно нагадує про себе і залишає у виборі.
Яка продовжує свій шлях від серця до серця.
Чи станемо ми тими, які будуть продовжувати присутність Бога через дари: очі, уста, тіло і душу?
чи будемо ми, переживши глибокий духовний досвід присутності, воздавати хвалу нашому Богу?
Чи хочемо бути ми тими, які стануть продовженням Божої любові, яка не має кінця!?

Переглядів було:107

Ключові слова до цього допису: