- Духовні роздуми - https://www.rozdum.org.ua -

Покірна впертість – це віра, Горда впертість – це наглість. Чи не так?

tunel i svitloЄвангеліє від Матея 15, 21-28.

Дивимось на цю жінку і дивуємося її впертості, наполегливості і цілеспрямованості. Вона зуміла перейти все: розпач, погордження і приниження. Крок за кроком далі добивалась свого.
Слова Ісуса «О, жінко, велика віра твоя! Хай тобі буде, як бажаєш» є найкращим підтвердженням того, що нам слід брати від неї приклад.
У важких умовах, таких, як на чужині, ми знаємо чітко, що без наполегливості нічого не доб’єшся. Ось так,  поволі, кожен, доходячи до пізнання цієї істини життя, починає виробляти у собі цю прикмету характеру, яку ми часто називаємо наполегливість, впертість, цілеспрямованість.
Двояка впертість
От лише хочеться зауважити маленьку деталь: впертість може бути двоякою. Є та, котра нас веде до спасіння, а є також та, котра нас скеровує до загибелі.
Все дуже просто. Коли у нас народжується мета, то звичайно виникає природне бажання її досягнути. Зустрічаючи труднощі, розумієш, що без постійних зусиль ціль не досягнеш. Потрібно постійно йти вперед і добиватися свого. Але, яким чином?
Віра, що веде до спасіння
Ісус дуже чітко охарактеризував цю жінку: віра твоя велика. Саме тому сталось їй, як вона бажала.
Деколи нам хочеться бути подібною до неї, щоб і нам сталось так, як ми бажаємо. Але найперше є різниця між «хочеться» і «стати такою». По-друге: хочемо мати таку віру на скільки часу? До отримання чуда? А далі вже не має потреби вірити в Бога?
Саме тому Господь своїм вірним робить такі випробування, щоб перевірити і показати нам самим нашу віру. І наскільки ж наша віра є чистою? Чи ми дійсно хочемо вірити в Бога і жити згідно віри, чи просто хочемо використати Бога задля досягнення своєї мети?
Не секрет, що у нашому народі є досить поширене явище: досягнути цілі  будь-яким способом. Факт є фактом, що у часі випробувань і перших перешкод люди свідомо чи напівсвідомо вірять у забобони, нашіптування, звертаються до різних дивних цілителів та ворожбитів. І навіть можуть це пов’язати із церковними обрядами. Каже одне прислів’я: один Бог не поміг, а інший помогти може. Прислів’я не християнське, а деякі християни живуть, прислухаючись до нього. Але треба дивитись на кінцеві наслідки, а не лише на початкові успіхи.
Ось так наша віра може звестися до «вірити в щось», ніж «вірити в когось».
Божа Сила і наша віра = чудо
Сьогоднішня євангельська історія показує нам наскільки велика сила нашого Господа, але наскільки потрібно великої нашої віри, щоб цю силу прийняти і скерувати її до здійснення наших прохань.
Якщо ми хочемо вірити такою вірою, то потрібно цілковито довіритись Богові, неустанно звертатись до нього із благаннями, продовжувати йти далі, коли зустрінуться перші випробування.