Прощення – це коли ми звільняємось від поганих думок і спогадів, від болю у душі. Це коли ми скидаємо і звільняємо з себе тягар носити з собою образу.Одна жінка була дуже образливою на інших людей і, звичайно, що її життя було дуже особливим. Його особливість була у тому, що жити ставало все важче, хоч вагомих труднощів вона не мала.
Коли прийшла за порадою до одного старця, то покута його була дуже цікава. Він сказав їй, щоб вона постійно носила міцну торбину і з нею ніколи не розлучалась, навіть, коли би йшла спати чи по своїх потребах. Окрім торби потрібно було після кожної образи класти в неї камінчик. Розмір образи мав впливати на розмір камінчика.
Минуло кілька днів і на порозі церкви стояла та сама жінка. Очі її були ще більше виснажені, втома була явною, а в руках вона тримала по торбині, кожна наповнена камінням.
Вона схилила голову і сказала: «Я хочу, щоб ви зняли з мене цю покути, бо вона мені заважає нормально жити. Я постійно думаю про ці прокляті камінці, які мушу тягнути за собою. А що буде далі, у наступних днях? Я ж не сторука?»
Старець усміхнувся і сказав: «Мабуть, після нашої розмови буде ще один камінець, і цього разу з моєї вини. Але повір, я тебе зобов’язав носити лише торбину, а камінці – це діло твоїх рук. Їх легко позбутися. Вистачає роздати людям, котрі провинились перед тобою, а врешті краще взагалі не тримати зло, тобто його просто не приймати і не носити з собою».
Заглянь зараз у свою душу і проаналізуй себе. Якщо тобі важко на душі, то часом це не є причиною камінця, котрий просто давить в грудях?