Хай Бог тебе благословить

Митар і фарисей, або “Чому блаженні чисті серцем Бога бачать”

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Лютий 8, 2009. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Двоє в зайшли в храм і почали молитву. Один – грішник і покірно молиться про прощення, а інший – бездоганний, котрий споглядає на грішника і порівнює себе із ним. Виявилось, що це дві особи протилежні між собою.
Один, виглядає, що самолюб, бо у молитві не згадує інших, а інший, навпаки, постійно дивиться довкола і у свою молитву вплітає людей. Але чи це так є насправді, що коли згадуємо в молитві інших людей, то чинимо справедливо?
Дивно, що Господь засудив другого, а першого, грішника, поставив нам у приклад. Засудив того, хто був ідеалом і робив «справедливі» порівняння. Натомість закликав наслідувати того, хто лише бачив себе і свою грішність.
На молитві потрібно найперше бачити себе
Дорогі у Христі, зараз згадаймо нашу поведінку у храмі і наші молитви. До кого ми стаємо подібними: грішного митаря чи ідеального фарисея? Де зупиняються наші очі: на нашій грішності чи на інших людях? Про що говоримо Богу?
Дехто серед нас постійно молиться за інших, а себе не згадує. Бо переконаний, що цим показує свою любов до інших. А ще деякі з нас не просять ласки покаяння і навернення, думаючи, що вже досягнули рівня досконалості і не має потреби у покаянні.
Всі вони думають, що їхня молитва є корисною і плодотворною, але подумаймо самі: чи може молитва гордої, самодостатньої людини бути вислуханою? Бог гордим противиться! (каже св.Письмо)
Штучна любов, яка не виходить із глибини людського серця, а показується тільки у поверховості і зовнішності залишається у цьому поверховому існуванні. А Бог дивиться на щире серце людини.

Тому, найперше слід просити у Бога про помилування для нас самих! Про очищення нас від усякої скверни і за прощення наших гріхів! Тоді очищене серце у покорі буде благати Бога і молитва піде на користь.
Деколи чуєш, як людина із твердістю запевняє, що вона в Бога вимолила те і те, що Бог її постійно вислуховує, і що не якби її молитва, то …
От, слухаєш таких людей і згадуєш: чи хтось із Святих Отців говорив так про себе, а може апостоли, або прості святі люди? І не можеш згадати.
Святі мали глибокого духа покори і прекрасно знали, що чим більше наближаються до Бога, тим більше бачать свою грішність. Тому постійно взивали про Боже змилування.
А якщо вже молитва приносила плоди і ставались чуда, то не присвоювали собі заслуг, а навпаки казали: “Нас грішних і недостойних Господь вислухав, хвала Йому за Його Велике милосердя”.
Одного святого чоловіка попросили, щоб той помолився, бо знали силу його молитви. А він відповів: «Моліться і ви за мене негідного, щоб Бог почув моління моє».
А що би ми відповіли? «Та не переживай… я помолюся і все буде супер…», але хіба молитва – це магія? Хіба Бог – це “дух Аладін”, який виконує забаганки кожного?

А дехто на молитві хоче бачити лише інших
Ви зауважили, коли переймаємось іншими людьми, ми непомітно віддаляємось від себе? Не секрет, що тоді ми забуваємо за себе. Все просто:
Пам’ятаймо, що коли дивимось на інших, то можемо вдатись до порівнянь, а тут вже і до заздрості недалеко. А з другої сторони, коли починаємо відчувати увагу від інших, то легко впасти у лицемірство, фальшивість, театральність.
Ось так, захоплюючись життям інших людей, починаємо забувати, занедбувати, а з часом ненавидіти наше життя.

Потрібно шукати правду про себе
Зауважмо, як ми мало говоримо правду про себе. Ми, або завищуємо думку про себе і про те, що маємо і це перетворюється у хвальбу, або применшуємо, що доводить до приниження своєї особистості, свого майна й іншого.

Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Ось тому ми повинні перед зустріччю із Богом очищувати серце своє, щоб воно могло Його побачити. Чисте серце буде шукати за чистим, а грішне – за грішним. Коли ти виходиш із храму і у тебе є дивне відчуття, що щойно була зустріч із Богом, значить ти сьогодні виправданий(на), а якщо у твоїй пам’яті є щось інше, то постарайся цього ж дня знову відвідати храм, але вже як митар… Бог тебе чекає.

Луки 18,10-14

Переглядів було:1821

Ключові слова до цього допису:

Відгуків є 3

  1. o.mikael

    ,,Ось так, захоплюючись життям інших людей, починаємо забувати, занедбувати, а з часом ненавидіти наше життя”- а коли захоплюємося життям Ісуса Христа – вмираємо для себе. живемо для інших, а у наслідок одержуємо вічне життя! – отож через хрест до Христа!!!!!! А щодо порівнянь, то:
    1. Христос немає де голови прихилити – а я маю житло!;
    2. Христос прийшов, щоб мене освятити – а я відкидаю Його ;
    3. Христос дарує любов усім – а я … ;
    Чи подібний я є на Христа?!

  2. o.mikael

    ,,…Коли ти виходиш із храму і у тебе є дивне відчуття…” – Дивне відчуття – це присмак чогось докінця незрозумілого, а тому воно може бути оманливим… – плекайте віру в Бога і вона визволить Вас!!!!

  3. Natalya

    Дякую, сьогодні ваша проповідь допомогла мені побачити мою молитву в іншому світлі, допомогла мені отримати відповідь. Нехай Бог допомагає вам нести світло.

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.