Хай Бог тебе благословить

Митар і фарисей: обоє у святому місці

Розділ: Духовні роздуми. Написав о.Віталій ~ Лютий 8, 2009. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Коли двоє зайшли у храм, то обоє зайшли у святе місце. Коли почали молитву, то обоє почали звертатися до Бога. Коли почали згадувати себе у молитві, то із повноти серця почали промовляти. Молились так, як їм підказувало серце. Кожен виливав свою внутрішність.
Наша молитва – це представлення нашого життя.
Сьогодні молитва двох молільників нас закликає пригадати і свою молитву. Нехай кожен себе запитає: яка є мою молитва? Пізнавши свою молитву, можемо пізнати своє життя із Богом.
Молитва «праведника» може бути на загибель
Коли подивимось на молитву фарисея, чоловіка, який вибрав особливий спосіб духовного життя, то можемо побачити, що його вибір пішов йому не на освячення, а на гордість. Можливо він думав, що якщо буде молитись багато і зберігати суворі правила релігії, то автоматично буде спасенним. Але, як сказав Ісус, сталось протилежне. Зверхня молитва не була прийнята. І все через малу помилку…
Початок молитви фарисея був чудовий: «Боже, дякую тобі», а от причина подяки все перекреслила: «що я не такий, як інші люди».
Так є. Не можна порівнювати життя інших людей в розмові із іншими, бо їх осуджуємо. Ще більше не можна цього робити у молитві, розмові із Богом. Фарисей допустився осуду, а це означає, що у святому місці в часі святої справи згрішив. Тому у святому місці потрібно себе освячувати. І освячувати себе заради власного спасіння. А він робив все заради того, щоб бути кращим від інших.
Молитва грішника, яка веде до освячення
Митар у своїй розмові із Богом згадав лише себе: «Боже, змилуйся надо мною грішним». Не згадав за інших людей, не бачив нікого у храмі, не просив за нікого. Можемо подумати, що це егоїстична молитва. Якщо це там, то чому Ісус ставить у приклад цю молитву?
Зрозуміти чому так нам можуть допомогти слова: «яка користь людині здобути цілий світ, а свою душу занапастити?»
Святі люди кажуть постійно: коли почнемо з освячення нашої душі, то зможемо освятити інших, навіть, своєю лише присутністю. Бог буде в особливий спосіб зсилати благословення через нас. А освячення може бути лише після покаяння. Хіба можливо бути святим, будучи зв’язаними із гріхом?
Саме тому, покаяння має бути завжди на першому місті. Саме тому перед кожним богослужінням церква закликає кожного священика творити цю покаянну молитву: «Боже, змилуйся наді мною!» А люди об’єднуються у молитві: «Господи, помилуй».
Бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, – вивищений.
Помилуй нас, Боже, і благослови нас на цей шлях покаяння у Великому пості. Амінь.
Євангелія: Лк 18,10-14

Переглядів було:1478

Ключові слова до цього допису:

1 відгук

  1. Inka

    Цієї неділі була у церкві і слухала ЕВАНГЕЛІЄ про Митар і Фарисей…..Багато про шо задумаласяfot дуже розумны слова сказав священник про молитву:”Наша молитва це розмова з Богом і ми маємо говорити з ним говорити як з найліпшим приятелем беручи від цієї розмови щось собі і не вимовляти порожні слова а вдумовуватися в них..готувати себе до цієї розмови і слідкувати що і як ми говоримо”….ці слова мені дуже запамяталися ..весь час собі згадую..

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.