“ Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, що звалось Емаус, шістдесят стадій від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. Як вони розмовляли та сперечалися між собою, Ісус наблизився і йшов разом з ними, але очі їм заступило, і вони Його не пізнали.”

У цей третій день Христового Воскресіння, можемо пережити разом із апостолами цю знаменну подію. Це буде можливо тоді, коли це свято буде також нашим особистим святом. Коли кожен з нас пережиє особисте воскресіння.
Можливо це буде нагода, щоб відновити бажання до життя, а це означає, що будуть зміни. Або ж відновлення нашого духовного життя? А це означає, що будуть відновленні колись залишені молитви чи відвідування Божого храму. А можливо, що буде відновлення відносин із ближнім після непорозуміння? Так воскресне взаємна любов…
Христос своєю перемогою над смертю нам показує свою силу і промовляє: “Там, де всі думали, що буде кінець, там з’явився новий початок!”
Христос промовляє до нас не тільки у часі Воскресення, але і у кожній важкій ситуації нашого життя, яка часто видається нам Голгофою життя: “Ти думаєш, що це якесь нещастя для тебе? Промине час і ти з радістю подякуєш Богу за ті прожиті хвилини.”
І дійсно: Бог у трудних хвилинах нашго життя показує Свою велику доброту, побачити, яку ми зможемо лише з часом.
Часто стаємо подібні до апостолів: розчарованих, засмучених, заляканих зрадників Христа… і коли все минеться і ми побачимо наше справжнє обличчя тоді Він тихо шепоче: “Це ти був таким, а тепер, коли довіришся мені до кінця, побачиш зміни великі”.
У цих змінах сам Бог відкриває нам очі через різні ситуації життя і приходить просвітління, здивування, а більше всього вражає, що залишається тихий слід Божої присутності.
Саме тому, зрозуміти Бога неможливо нашим людьским розумом.
Цим розумом ми можемо пригадати наше житті і свідчення Божої присутності, що ще раз себе переконати, що потрібно Йому вірити і довіряти Його словам.

Проповідь на 3 День Воскресіння Христового