Хай Бог тебе благословить

Боже, я не розумію Тебе …

Розділ: Духовні роздуми. Написав о.Віталій ~ Квітень 4, 2009. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Боже, я не розумію Тебе …
Ти наділив мене розумом, і це цей розум не спроможний Тебе зрозуміти.
Не розумію, чому так у світі все влаштоване.
Не розумію, чому у світі все так діється.
Не розумію, чому люди так живуть.
Не розумію, чому ти так ставишся до людей.
Не розумію, твою волю і твої настанови.
Не розумію життя та всього, що твориться в житті.
Не розумію навіть себе та тих, хто довкола мене.
Не розумію, чому я не розумію.
Не розумію, хоч і шукаю пояснення. Деколи знаходжу відповіді на свої запитання і дістаю спокій, але не надовго, бо інші незрозумілості мене непокоять.
Боже, дай мені розуміння! Дай, щоб серце моє заспокоїлося і, щоб не мучив би я себе своїми запитаннями, що постають у мене.

Господь терпеливо слухав і мовчав….
– Не розумію, дійсно не розумію… чому мовчиш? Поясни мені… якщо мене любиш, то дай мені розуміння!

Господь далі терпеливо продовжував мовчати.

А моїй терпеливості прийшов кінець.
– Ну, як же можна бути з Тобою, як можна виконати те, що ти просиш, як можна служити тобі, коли я Тебе не розумію?
Сказавши це, піднявся від місця молитви, в цю мить якийсь вітерець доніс: «Віруй!»

– «Віруй?» – і це все?

– Ага… це все, що потрібно, щоб бути зі Мною, щоб виконати Мою волю, щоб служити Мені, і щоб любити мене всім серцем, всією душею і всією силою своєю…

Вірую….

Віруй … це також допоможе тобі, любити ближнього.

Хотілось відразу пояснити, що я: Вірую!… але за якусь мить у серці моєму з’явились слова: “поможи моєму невірству…” – і уста мої прошепотіли ці слова.
Знову повіяв лагідний вітерець, але цього разу не приніс жодного слова.
Натомість до серця мого повернувся дивний спокій і дивне відчуття присутності … Його.

Господь не хоче від нас розуміння, хоче віри. Коли буде віра, тоді і прийде мить просвічення, мить яка дасть нам знання, можливо навіть без розуміння…

Переглядів було:1754

Відгуків є 6

  1. Romchyk

    Коли в серці були такі думки, я несподівано почув пісню:
    “Повіруй Мені, буду тебе вести,
    Повіруй Мені, бо тебе розумію,
    Повіруй Мені, бо тебе не покину,
    Повіруй Мені, бо Я люблю тебе.”
    …і повернувся дивний спокій і дивне відчуття присутності … Його.

  2. Yur

    Так, спочатку віра у Слово Боже, сліпа й безапеляційна, а потім розуміння, якщо Дух Святий того захоче ..

  3. Vasyl_D

    “… не розумію…”
    не можливо вловити якусь логіку в подіях у житті, причинно-наслідковий зв’язок, це все ніби закрите перед людиною.
    Життя, на мій погляд, виглядає як випробування, екзамен – ти потрапляєш у різні події, ситуації, середовища. У такі , які навіть не міг собі ніколи уявити. І мусиш з них якось виходити, переживати це.
    Можливо найважливішим тут є не самі проблеми і ситуації, а те, які рішення ти приймаєш потрапляючи у них і які з того робиш висновки, як поводишся.

  4. Olesia

    Це сказано як про теперішній мій стан:
    «Не розумію життя та всього, що твориться в житті.
    Не розумію навіть себе та тих, хто довкола мене.
    Не розумію, чому я не розумію.»
    Просила у Бога розуміння, а треба лише вірити.
    Тому прошу «поможи моєму невірству»

  5. prostoZori

    Інколи Бог хоче щоб ми просто прийняли себе. все і так є ласкою! і навіть якщо не розумію Бога, не бачу, то не тому, що Його немає, а тому, що є настільки БЛИЗЬКО, що вже не помічаю Його!

  6. Meri

    Господь знає, куди нас веде, а ми про це дізнаємось наприкінці дороги. Св.Жанна д”Арк

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.