Грішний спокій приходить після оправдання гріха

Loading

Грішниця стала на коліна і в сльозах почала просити у Бога прощення. Вона щойно зробила гріх. Ще в часі гріха її совість тихо застерігала від гріха, але голос спокуси мабуть був сильніший і сталось те, за що тепер ллються сльози. Було гірко за себе, за свою слабість. Було якось не по-собі…
У такому відчаї жінка задумалася і почала, щось Богові пояснювати. Вона пригадала всі деталі того вчинку і всього того, що було перед тим. І зробила висновок, що неможливо було вчинити по-іншому. Далі вона пригадала слова із книжки, де автор пояснював нашу слабку людську природу і схильну до грішних вчинків. В очах повстали кілька ситуацій, свідком яким вона була, і це були її подруги: “Хм, якщо вони таке роблять, і не раз, то чому я від цього страждаю?” Саме після таких слів вона заспокоїлась. Зникли докори сумління, з’явилась якась впевненість і піднявся настрій. Вона встала з колін, витерла сльози і далі продовжила свій хід життя.


Ангел хоронитель аж сторопів. Це він шептав на вухо тій жінці в часі того, як спокуси нападали на неї, перестерігаючи перед гріхом. Це він тихо і лагідно нагадав про Бога після того, як стався гріх, щоб покаялась і повернула собі Божу ласку. Це Він заступався перед Богом, Справедливим Суддею, щоб Той виявив Своє Милосердя. А тепер ангел просто був здивований.

Дивні ті люди. Вони хочуть все оправдати і всьому дати пояснення. Хочуть пояснити Самому Богові всі деталі, немов би Він нічого не знає і нічого не розуміє. А тоді, коли самі собі пояснять все, залишаються задоволеними і навіть спокійними, роблячи вигляд, що ніби так має бути.

Ми часто нарікаємо, що світ став поганим і жорстоким, повний несправедливості і обману. І так є. Достатньо причин, щоб робити такі висновки. Рівно ж достатньо пояснень і оправдань, щоб все це зрозуміти.
Що ж, приклад перших людей вплинув дуже сильно на всі покоління, це ми назвали наслідком первородного гріха. Тоді, як і тепер, потрібно дуже мало: визнати свою помилку, попросити прощення і покаятися. Так просто…

А ще: зауважте, що Ісус ніколи і ні про що не розпитував, не просив жодних пояснень і не очікував  оправдань. Натомість, кожному прощав, хто просив про це.

Залишити відповідь