Їх ще називають верховними апостолами. І ця назва дається не тільки через те, що вони займали верховне місце серед апостолів, але і через великий подвиг, котрий звершили над собою – змінили своє життя і удостоїлися спасіння.
Про зміну життя вказує зміна їхніх імен
Простий чоловік Симон (з евр. Богом вислухана молитва) нарікається Петром – Кифа (Каменем) і так отримує місію бути основою для Церкви Христа.
Інший же Савло – при народженні отримав це ім’я в честь Царя, що мало би вказувати про його достойність. Виховання цього здібного юнака мало би ще більше підкреслювати цей титул.
Савло, побожний і ревний, знавець мов і дослідник Святого Письма взявся за оборону Божої гідності – переслідував християн. Але по дорозі на чергову розправу він бачить видіння і заліплений сяйвом падає з коня. Почувся голос: «Савле, чому ти мене переслідуєш?». Це був Христос! І оборонник Бога потрапляє у дивну ситуацію: падає із своєї величі, сліпне і усвідомлює, що був засліплений, бо переслідував самого Бога.
Далі ми вже знаємо про нього як про Павла. Це слово із лат.мови перекладається «малий». Він бере на себе це нове ім’я. саме тут приходять на згадку слова Христа: перші стануть останніми, а хто себе принизить, той буде возвишений.
Павло стає дійсно малим, він часто на себе каже: “я найменший серед апостолів”. Як знаємо із історії цей «малий» насправді зробив дуже багато. 14 знаних нам листів читаються постійно на Службі Божій, саме вони увійшли в канон Св.Письма. Велика кількість заснованих громад, організаційні структури і керування ними. Місійні подорожі, що досягли аж до Іспанії. І сьогодні він справді почитається, як один із великих апостолів і нам ставиться в приклад.
Про зміну нашого життя
Дуже часто люди, котрі пізнають Бога і духовне життя падають у відчай, бо зустрічають багато чого нового і не знаного. А дехто ще спирається на вік, що вже у старшому віці заважко вчитися Божій науці.
Пригадаймо сьогодні апостолів, цих дорослих чоловіків, котрі пізнали Ісуса Христа у своєму дорослому віці. Звичайно, що не було легко прийняти Обновлену віру в Бога. Та все ж вони змінили своє життя. Були помилки і були також невдачі. Водночас було покаяння і їхній шлях до пізнання Бога продовжувався. Вони помиляючись, не зупинялись і не розчаровувались, йшли далі і проповідували Божу любов. За цю любов віддали своє життя до останнього.
Пам’ятаймо, що більшу частину свого життя вони готувались до того, щоб бути рибалкою (Петро) і ткачем (Павло), це могло принести їм немалий матеріальний прибуток. Коли прийшла зміна, то прийшла зміна у всьому їхньому житті.
Саме тому ми не повинні дивитись на наше минуле і на наше теперішнє, шукаючи якоїсь абсолютності і ідеальності. Хтось себе запитує:
чи зможу я, зможу змінитися, жити по-іншому? Чи зможу, якщо ціле життя було прожите навпаки?
Лише один Бог є ідеальним! До Нього маємо йти, на Нього маємо дивитися і Йому маємо довіритись, бо тільки Йому підвладне все. Він також зможе перемінити серце кожної людини, котра відкриється і довіриться Йому.
В довірі полягає секрет навернення. Коли довіряєш, тоді втрачаєш контроль і згоджуєшся на все, що Господь тобі посилає.
Чесно кажучи, деколи кортить вернутися до старого мислення і переконань, але: “хто взявся за плуг, нехай не обертається”, так сказав Учитель, який змінив світ.