- Духовні роздуми - https://www.rozdum.org.ua -

Частина ІV. Бачення

Loading

1.Дар Бачення і розвиток дару розуміння у методах

Чоловік взяв фотоапарат і зробив кілька фото свого майбутнього будинку. Дізнався всі деталі: розмір, роки, ціну і т.д….

Коли видрукував їх, показав друзям. Хтось хвалив, але більшість сказала, що будинок потребує оновлення. Хтось розпитувався про ціну, про внутрішнє обладнання, а хтось звернув увагу на сусідів, на попередніх господарів.

 

 

1. Побачити, розпізнати і правильно назвати

Працюючи над пасторальним проектом, нам потрібно звернути увагу над ключовими словами першої фазу пасторального проекту: Побачити і розпізнати (інтерпретувати). Це потрібно зробити правильно. Бо якщо цей перший крок буде зроблений невірно, тоді шлях до успіху буде ускладнений.

До роздуму:

“Світло тіло – око. Як, отже, твоє око здорове, все твоє тіло твоє буде у світлі. А коли твоє око лихе, все твоє  тіло буде у темряві. Коли ж те світло, що у тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!” Мт.6.22

Побачити правильно

Зібрати і розпізнати правильно

назвати правильно

 

1. 1. Три рівні знання

Мати цілковиту повноту знань людині неможливо через її обмежені можливості, хоча ми можемо наблизитися до максимальної інформації. Це також вказує на потребу в інших, якщо хочемо мати інші сторони спостереження.

пізнання особи чи події  може відбуватися на таких рівнях:

«Я»

«Ти»

 

Я Інший Всі  БОГ
Я  Þ Те, що я знаю про себе Те, що я знаю про іншого Те, що я знаю про всіх Те, що я знаю про Бога
ТИ, Інший Þ Те, що Інший знає про мене Те, що Інший знає про іншого Те, що Інший знає про всіх Те, що Інший знає  про Бога
Всі Þ Те, що всі знають про мене Те, що всі знають про іншого Те, що всі знають про всіх Те, що всі знають про Бога

Бaчимо, як є необхідним зaвжди мaти нa увaзі те, що знaння з одного джерелa ніколи не можуть бути вичерпні і доcтaтні. Щоб мaти cпрaвді добрі знaння потрібно зібрaти думки зі вcіх cторін і нaвіть, тоді не можливо бути впевненим нa 100%, aле зробити певне припущення, кажучи “можливо”, згідно можливостей отримана така інформація.

 

 

 

1.2 Способи бачення дійсності

Бачити дійсність – це зібрати інформацію. Вона може бути з одного джерела, а може бути більш ширшою і повнішою. Зібрати інформацію потрібно, щоб зробити добрий аналіз, роздумування, яке дасть оцінку і наблизить до правильного вибору, рішення.

Пропозицією буде наступна схема, по котрій ми переважно формуємо погляд(думку) на те, нащо звертаємо свою увагу. Це чотири сторони спостереження, чотири способи отримання інформації з різних джерел інформації:

  1. особистий погляд,
  2. загальний,
  3. онтологічний( суттєвий, буттєвий)
  4. і відносний (кваліфікативний, професійний).

 

погляд Опис Запитання Методи отримання інформації

особистий

Мої фізичні можливості сприйняття інформації – органи чуття, мій психічний та емоційний стан, обставини, в яких знаходжусь і перешкоди, мій рівень освіти, щоб назвати бачене, почуте… як я це бачу (мої особисті пережиття) Що я бачу в межу свої можливостей?На мою думку це було … ? Як на мене це є … Особисте інтерв’ю, перечитування особистих вражень,

Загальний

загальна думка сформована більшістю і перевірена часом, Традиції і звички, мудрість, спосіб поведінки, назва-термін як це бачить більшість і меншістьЩо бачать інші?

Як було завжди?

Як звичайно є … ?

Опитування, загальний збір статистичних даних, публікації в газетах та інших засобах мас. інформації, Книги та історичні записи, пісні, вірші, розповіді про… ,

Онтологічний

Внутрішній погляд

Наукові дослідження і дані,  як і що це насправді, у своїй сутності Що є у в бутті? Пізнання того, що є насправді, наукові пояснення, що мають підтвердження, що є на основі джерел інформації

Відносний

Цілеспрямовані спостереження за діяльністю і за реакцією, які має це кваліфікативні якості пов’язані із місцем знаходження, метою, темою, часом, умовами. Ціленаправленні спостереження згідно критеріїв. Можуть бути одноразові, або багато разові в залежності від потреб.

 

 

Це можна краще зрозуміти у наступних запитаннях:

  1. 1.      як я це бачу (мої особисті пережиття), які враження справляє на мене, що формуються в найперше від органів відчуття: зору, слуху, нюху, дотику, смаку.  Що я бачу?
  2.  як це бачить більшість і меншість, загальна думка сформована групою і перевірена часом, Що бачать інші?
  3.  як і що це насправді у своїй сутності (що це є в своїй природі) Що є в самому бутті?
  4.  які має це кваліфікативні якості пов’язані із місцем знаходження, метою, темою, часом, умовами. Як є у відношенні згідно з критеріїв?

Останнім часом ще відіграє основну роль на наше бачення, сприймання дійсності  ПР (піар) як е представляється іншими, не основне що, основне як це представити. Нав’язування думки іншого із використанням маніпулятивних технік знищує свободу у вищеназваних 4-ох способах пізнання.

 

Приклад із спостереженням за людиною:

Я йшов по вулиці і говорив по телефону, у певний момент цікавої розмови  побачив людину, котра мені нагадала знайомого чоловіка, який на мене колись справив приємне враження. Через шум і натовп людей, я так і не зрозумів чи це був він, чи ні, але мав якийсь незрозумілий предмет у руці. Це мої особисті спостереження.

Я запитав по телефону у нашого спільного знайомого про цього чоловіка. Він мені повідомив, що він взнав від друзів про цю людину, що вона зараз відсутня у нашому місті, бо перебуває у відрядженні по роботі – це загальна думка.

Це особа чоловічої статі, 40 років, обличчя світле і усміхнене,  вдягнутий у скромний чистий одяг, вживає літературні слова, має сім’ю, працює на постійній роботі, ходить до церкви, займається спортом – це те, що можемо сказати холодними фактами про сутність даного об’єкту дослідження.

Вчора цього чоловіка бачив у нетверезому стані у центрі міста і він сварився на владу через незручності із транспортом. Можу сказати, що поведінка людини не відповідна між його метою і засобами до осягнення цілі. Якщо людина хоче висловити своє незадоволення і осягнути добрий результат, то слід робити зауваження на належному рівні і потрібним людям. У даному випадку він лише виявляв свій біль і негативно впливав на середовище. Це вже є професійне оцінення згідно певних критеріїв, котрі допомагають дати відповідну оцінку.

Таким чином бачимо, що перший спосіб передає наші особисті враження. Другий узагальнується в загальній думці багатьох. Третій дає холодний опис фактів, а четвертий вже дає оцінення у відносності.

Ці способи можуть мати різну послідовність. Слід пам’ятати, що брак одного із них завжди несе за собою неповноцінний погляд і часто неможливість оцінення. Дехто зупиняється лише на одному із них, або на двох і тоді, відчувається брак повноти. Ці погляди потрібно пам’ятати і при проведенні заходів, чи представленні їх. А висновок вже є за нами.

Висновок і прийняття рішення можемо зробити як підсумок результатів, як особисті вподобання, як рішення більшості, як нав’язування зі сторони.

 

1.2. Опитування – Анкетування

Через запитання і отримані відповіді ми пізнаємо об’єкт дослідження.

Перваги та недоліки способів опитування:
1) Особиста зустріч:
+ Безпосередній контакт, гнучкість, можливість прямого впливу на опитуваного, глибина і комплексність отриманої інформації
– Великі витрати часу і грошей. Необхідна підготовка і використання кваліфікованих людей, що проводять опутування.
2) Телефоном:
+ Швидкість, широке коло опутуваних, низька вартість
– Розмову легко перервати. Обмежена кількість інформації. Можлива відмова у відповіді
3) Поштою:
+ Низька вартість, швидке і одночасне поширення
– Низька ефективність (імовірність відповіді 5%). Невідомо, хто і як відповідає. Потрібне ретельне попереднє тестування анкети. Відсутність безпосереднього контакту.

4) Комп’ютерне (Інтернет)

+ Велика швидкість збирання та оброблення даних, відносно низька вартість, можливість користуватися різними інформаційними джерелами комп’ютерної мережі

– Недостатня гнучкість, відсутність безпосереднього впливу на респондента, не завжди достатній обсяг потрібної інформації

Опитування осіб проводиться за допомогою спеціальної анкети, таку анкету готують окремо для кожного опитування. Методом опитування можна осягнути ще інші цілі:
1. Генерація ідей – наприклад, відносно напрямків покращення, зміни і т.д..
2. Вивчення  людей і виявлення інтересу до них, до їхньої думки.
3. Ознайомлення із труднощами і потребами, сприйняттям, мотивами, відношенням.
4. Поширенням інформації, перше ознайомлення із метою зацікавлення.

 

Опитування може бути індивідуальним та груповим. Останнє може тривати декілька годин і потребує великої підготовки особливої людини. Багато що залежить також від підбору учасників групи і наявності умов для вільного, невимушеного обміну думками. На відміну від індивідуального інтерв’ю групове, як правило, завжди передбачає матеріальне стимулювання опитуваних.
Достовірність інформації, отримуваної цим методом, достатньо велика. До недоліків можна віднести велику вартість і тривалість, ймовірність впливу опитуваного на думки респондентів, необхідність спеціальної підготовки дослідників.

1.3. Збір документів

Цінність збору даних з документальних джерел для дослідження дійсності і необхідність їх використання  пояснюється тим фактом, що у сьогоднішній час потоки документальної інформації пронизують усі сфери життєдіяльності сучасного суспільства, характеризують соціальні процеси на різних рівнях дослідження, їх динаміку, свідомість людей, види, зміст і результати їхньої діяльності.

Багато подій залишаються задокументовано як в професійних джерелах інформації, так і в соціальних, так і особистих.

1.4. Експериментальне спостереження

Таке спостереження є за реальними створеними умови у певному середовищі, де проводяться зміни. Основна його перевага в тому, що він дає змогу встановити причину та наслідки.