Біблійний вишкіл – Методи читання Біблії
Під темою:“Біблія – Лист любові Отця, звернений до тебе”
Методи читання Біблії опрацьовані Ігорем Махніцьким
Тут зібрані кілька методів, які допоможуть у читанні Біблії . Це методи особливо ефективні у праці із групами. Збірку зробив Ігор Махніцький, за це йому подяка.
VASTERAS – Вас терас (Швеція)
Вступ
Назва походить від назви столиці шведської області Вастерманланд, а сам метод був винайдений, розвинувся і практикується вже більше шістдесяти років. Зручний для використання в малому колі учасників. Не потребує фахового, спеціалізованого аніматора. Достатньо, щоб один з учасників, перед цим відповідно підготовлений, проводив розмову. Метод, по суті, є розмовою, підготовленою за допомогою знака запитання(?), знака оклика (!), і стрілки(’) розкладених на полях біблійного тексту. Сам текст потрібно попередньо роздати учасникам, щоб вони змогли його у тиші поглибити і промедитувати. Роль аніматора обмежується на технічне ведення розмови і на роз’яснення деяких питань, які з’являються з огляду на поданий текст. Через це роль аніматора може за чергою переймати кожний учасник біблійної групи.
Перебіг розмови: Кожний мусить мати перед собою текст Біблії або його копію. На початку учасники повільно, уважно, роздумуючи читають текст. Потім використовують три згадані символи:
1. На полях, біля місця, яке учасникам здається незрозумілим або викликає додаткові запитання, ставиться знак запитання. Запитання можуть стосуватися будь-якої деталі тексту, а повинні бути пов’язані з розумом чи волею (серцем).
2. Знак оклику кладеться на полях, коли читачеві відкривається нове, досі не зауважене, значення тексту. Вибрані місця повинні відноситися на інтелектуальне просуджування і мати теоретичне значення.
3. Стрілка на полях показує, що дане місце торкнулося серця, вразило учасника. Місце має стосуватися особистої ситуації, в якій знаходиться учасник розмови.
Після цього аніматор розпочинає розмову, переходячи від одного вірша біблійного тексту до іншого. Спершу просить тих, які не поставили на полях жодного знаку, що трапляється дуже рідко, щоб пояснили, чому саме так трапилося. Опісля про поставлені знаки розповідають усі інші: починаючи від знаків запитання, далі – про знаки оклику. Анімато може заохотити до розмови прот місця, означені стрілками тих, яких ці місця вразили у серце, але нехай він на цьому не настоює. Про правильність цих особистих міркувань не дискутується.
Приклади
Особливо придатними для праці за цим методом є тексти, які містять сконцентровану християнську доктину: нагірна проповідь (Мт. 5,3 -10), єрусалимський собор (непорозуміння в Антіохії, проповідь Петра, апостольська місія Ді 15,1 – 35); підготовка Якова до зустрічі з Ісаком (Бут 32, або скорочено Бут, 32,23 – 33).
ІІ. Метод BLUDESCH (Австрія)
Вступ
Метод отримав назву від австрійського міста Блудеш у Воралбергу, де 1984 року започатковано працю з Біблією на основі цього методу. Тут не потрібно особливої теологічної освіти. Але дуже корисно свої думки і роздуми записати на папері. Цим запобігається поверховість при праці з біблійним текстом. Метод не потрібно змішувати з методом Семи кроків, навпаки, потрібно напереміну використовувати їх обидва.
Поодинокі кроки:
1. Аніматор або хтось із присутніх відкриває зустріч молитвою.
2. Попередньо вибраний фрагмент тексту потрібно повільно і зрозуміло прочитати: усі співпрацюють з анімато ром слухаючи і читаючи про себе.
3. Розпочинається особиста праця над текстом у тиші. Кожний намагається письмово відповісти на п’ять запитань, маючи перед собою текст Святого Письма. Зосереджена праця над текстом триває від двадцяти до тридцяти хвилин, а запитання наступні:
1) Яка головна думка тексту?
2) Що в тексті є незрозумілого?
3) У який контекст його можна змістити, з якими іншими біблійними текстами пов’язати?
4) З чим можна погодитися, а з чим ні ?
5) Що можу/можемо конкретно вчинити?
Перше запитання допоможе відкрити головну думку справжнє значення тексту, що може бути виористане як головна назва.
Друге запитання веде до уважного читання і запобігає швидкому і поверхневому читанню при
Зустрічіз важкими і незрозумілими місцями в тексті.
Повне значення тексту відкриває наступне, третє запитання. Воно скеровує на ширший і вужчий контекст, пов’язаність. Потрібно запитатися, що передує текстові, що наступає після нього, де у Святому Письмі знаходяться подібні місця і де ще у Біблії можна зустріти найважливіші слова або поняття, що містяться у запропонованому фрагменті.
Четверте запитання стосується емоційного, а не інтелектуального рівня, на від двох попередніх.
Потрібно заохотити учасників до відверто поділитися своїми спонтанними емоціями, відкидаючи при цьому фальшиве благоговіння перед Святим Письмом. Це допоможе декому вперше зіткнутися
і війти в діалогом з Божим Словом. Одночасно цей крок показує нам, які ми далекі від того,чого
Біблія від нас вимагає і тому він вводить нас до пізнання потреби очищення та нового навернення.
Правило “якщо тебе текст не змінив, тоді ти його і не читав” (Г. Саурес-Прабу) підводить нас до останнього запитання. Текст не повинен нас збагатити лише новими інформаціями, але й надихнути нашу конкретну, практичну діяльність, зміцнити нашу надію, сповнити нас силою і радістю і про це потрібно порозмовляти.
Приклади Покликання Єремії (Єр. 1, 4-10); Даниїл у ямі з левами(Дан. 6, 2 – 29)
ІІІ Метод LUMKO-ЛУМКО або “метод семи кроків” (Південна Африка)
Вступ
Метод семи кроків вперше з’явився і почав практикуватися у Емісійному католицькому інституті в місті Далменвіллі у Південній Африці. Цим методом група може користуватися і без фахівця-аніматораю .такий підхід до Біблії пов’язує віру і щоденне життя.
Передумови.
Метод не вимагає попереднього знання Біблії. Потрібно тільки уважно слухати Боже Слово,
прийняти його, своїми враженнями поділитися з іншими і бути готовим прийняти ті пізнанням, до яких веде до поглиблення розуміння запропонованого тексту. Група може бути чисельнішою, але деколи буде необхідний поділ на малі групи від шести до восьми учасників. Успіх залежить від трьох чинників: від слухання і поважання один одного; від ділення своїми пізнаннями і врженнями після ознайомлення з текстом; від узгодження свого власного життя з Божим Словом.
Якщо використовується тільки цей метод, виникає небезпека повторення тих самих, улюблених ідей. Якщо в групі немає теолога, катехита або священника, питання, які виникають потрібно записати і пошукати відповіді у фахівця.
Поодинокі кроки:
1. Аніматор просить, щоб хтось із групи у спонтанній або формальній молитві пригадав про Божу присутність. До молитви можуть приєднатися і нші.
2. Анімтор пропонує фрагмент біблійного тексту, чекає, доки всі його не знайдуть і просить одного з учасників його прочитати. Після цього наступає тиша і роздумування.
3. Деякі учасники (якщо група велика) або всі повторюють слово, або коротке речення. Яке вважають важливим. Після кожного виступу потрібно зробити паузу, а особа може повторити остннє слово, щоб скерувати увагу на роздумування. Кожний про себе повторює
Почуте два або три рази, старається просяктися текстом. Нехай згадане слухання і повтореня не буде закоротким. Після зустрічі з поодинокими словами і реченнями потрібно ще раз повільно і голосно прочитати текст.
4. Аніматор закликає присутніх до мовчання, виділивши три-п’ять хвилин, щоб запанувала тиша. Він не повинен запроваджувати тривалої мовчанки. Навіть коротка пауза дає можливість для глибокої медитації і відкриває для Бога.
5. Ділимося з іншими тим, що на нас справило враження, вплинуло, викликало захоплення і т.п. Це хвилина, коли потрібно пов’язати Слово і медитацією з власним щоденним життям.
Аніматор повинен простежити, щоб висловлювання учасників не перетворилася у проповідь або самовиправдовування.
6. Тільки тепер, у світлі Божого Слова можна говорити про щоденні проблеми і конкретні пропозиції для євангелізаційної, харатативної та інших діяльностей, тобто, цей крок займається практичними результатами. Багато груп цей крок обминають, найкраще, щоб кожний пройшов цей крок самостійно. Але, деколи потрібно, щоб група пройшла і його. Необхідно розміркувати і винести з тексту бодай малий, скромний проект, а на наступній зустрічі поділитися результатом своєї праці. У тиші і безсилі потрібно, щоб ідеї народилися і були втілені життя.
7. Анімато закликає всіх учасників до спільної молитви. Спонтанна молитва нехай перетвориться у благання подяку. На закінчення треба проказати якусь загальновідому молитву або заспівати відповідну пісню.
Приклади: Каїн і Авель (Бут 4,1 – 16); покликання і мандрівка Авраама (Бут 12,1 – 9); Марта і Марія (Лк. 10,38-42).
IV. Найпростіший метод Спільної Біблійної Медитації (СБМ)
Вступ
Надзвичайно легко включитися в працю за цим методом. Потрібно, щоб один з учасників як анімато розпочав, перейшов по черзі всі етапи, визначив час (приблизно одну годину) і закінчив зустріч. Якщо учасників багато, їх потрібно поділити на малі групи від п’яти до восьми осіб. Необхідно дотримуватися запропонованого методу. Аніматор нехай пильнує, щоб усі присутні дійшли до слова. Треба уникати довгих пауз.
Поодинокі етапи:
Вступна молитва і пісня:
Пригадати Мт. 18,20 “де твоє або троє зібрані у моє ім’я, там і я серед них” або 1Сам 3,10 “говори, Господи, слуга ивій слухає”, звернутися до святого Духа, щоб відчинив наші вуха, визволив нас від усіх перешкод на шляху до Божого слова.
Перший крок – перший контакт із словом тексту
Читання тексту. Один із присутніх читає текст. Інші слухають і читають текст про себе.
Після паузи знову читається текст про себе (приблизно три хвилини), при цьому запам’ятовуючи слово, вислів чи речення, щоб і вони змогли їх прочитати, напр.: особливо мене вразив вірш 27, це слово (вислів), або: особливо мені сподобалося речення у 48 вірші і його наводиться. Однак, тут не потрібно говорити про причину, яка нас спонукала вибрати ці місця.
Другий крок – “мертве” слово стає Живим Словом(для мене, а через мене можливо, і для інших).
Читання тексту. Хтось інший голосно читає той самий текст. Всі слухають і також читають про себе.
Пауза і слухання Слова (приблизно п’ять хвилин). Кожний слухає і запитується, що Господь бажає сказати особисто мені для мого конкретного життя?
Потрібно відповісти, що для мене і для інших значить провідна думка цього тексту? Те, що у глибині відчув як Боже слово, повідомляю іншим. Щоб це свідчення залишилось на особистому рівні, розповідаю в першій особі одиниця (я, мене, мені, мій і т.п.), а уникаю форми “треба” або висловлювання у третій особі множини, тобто, не ховаюся за загальною формою “ми”.
Тут йде мова про особисті свідчення, без дискусій і моральних повчань.
Третій крок – Слово вимагає відповіді.
Читання тексту. І втретє хтось з присутніх читає текст, а інші за ним слідкують про себе.
Пауза і особиста відповідь на Боже слово (приблизно п’ять хвилин). Поки перебуваю в роздумах,
Пробую відповісти на слово, скероване до мене. Цього разу дається особиста вдповідь через молитву. Особисту відповідь мого серця на скероване слово вимовляло голосно, щоб і інші промовленим вголос, чи про себе, “амінь” зі мною, її підтвердили.
Кінцева молитва
Молитва прослави, подяки або пісня чи спільний “Отче наш” найпростіші для закінчення Спільної Біблійної Медитації.
Приклади
Фрагменти з циклу Іллі (1 ар 17-2Цар2); встановлення дияконату (Ді 6,1 -7); диякон Пилип хрестить ефіопсього дворянина (Ді 8,26-40).
V. Метод Дзеркало життя.
Вступ
Цей метод може стати у пригоді будь-якій групі. Він є початковим. Бо навчає спостерігати, вчить і активує учасників. Анімато без коментаря прочитує передбачені етапи методу. Такий вступ повинен влити відвагу тим, які бояться вільного висловлювання. Відсутнє повчання з боку аніматора на самому початку зустрічі. Інструкції перед початком кожного етапу повинен прочитати учасник зокрема.
Поодинокі етапи:
Перший крок: заклик
Мета цього кроку створити простір навколо Воскреслого Господа. Групу склюють Ісусові учні,
вона є Церквою. Група розглядає Святе Письмо як знак Ісусової присутності, а не як предмет для дискусії. У цьому переконанні анімато і присутні скеровують свою молитву до присутнього серед них Господа.
Другий крок: читання.
Пропоную у Святому Письмі фрагмент, напр. Мт. 23… Хто хоче прочитати? Хто хоче ще раз прочитати текст ? Опісля шукаємо у тексті слова або короткі речення і промовляємо їх голосно і молитовним способом (повільно ) . Вносимо і короткі паузи для роздумування . Не потрібно шукати якесь визначене слово .Кожне слово ( вислів ) важливе і потрібно було б медитативно перейти увесь текст . Учасники промовляють короткі і змістовні одиниці ( вислови ) ,наприклад : “Ісус покликав своїх учнів “, “Ходи за мною ” або просто “ Пробач ”. Повільна вимова зберігає молитовний настрій. Від давнини відомо, що молитовне повторення коротких висловів текст наповнює і оживляє.
Третій крок: бачити
У групі по-двоє кожний довший час розмовляє із своїм сусідом .Про які проблеми у суспільстві , навколо нас пригадує нам текст? Які проблеми людини, міста чи суспільства подібні до ситуації , змальованої у тексті ? Після оголошеної тиші ( від п’яти хвилин ) хтось із кожної групи пропонує для розгляду у великій групі проблеми і потреби ( від п’яти до восьми хвилин ) . Після того , коли малі групи проінформували велику групу , вибирається одна проблема , про яку розмовлятиметься в п’ятому кроці .
Святе Письмо є дзеркалом , в якому відображається сучасність . Бог мене кличе через текст і закликає ,щоб я на своє життя дивився його очима .
Четвертий крок : слухати
Перебуваємо у тиші (три хвилини), запитуючись: що Бог каже про цю проблему? Що нам ще каже? Після того ділимося із сусідом тим, що нам Бог згідно з нашими міркуваннями , радить. Не розмовляємо про те , що нас вразило у тексті, але ділимося тим, що сказав би Господь про цю проблему (дивимося на проблему “Божими очима”).
Опісля про результати своїх роздумів і розмов учасники говорять великій групі. Погляд на життя у світлі Біблії є ключем для вирішення щоденних проблем.
Пятий крок : діяти
Запитуємося: що Господь від нас вимагає ? Хто, що і де потрібно зробити ? Можливо, одна харитативна група перелічить проблеми і потреби в сусідстві, зосередиться на одну з них і потребує її розглянути і вирішити і т.п.
Шостий крок : молитва
Молимося спільно. Кожний проказує довільно сформульовану молитву. Не треба поспішати і тому потрібно передбачити достатньо часу для спільної і особистої молитви. Елементи цієї молитви такі: головна думка тексту, старі і нові завдання і проблеми , спільна і особиста молитва, прослава і подяка. Група закінчує моління піснею або усною молитвою.
Підготування нової зустрічі .
Потрібно запитати , чи бажають учасники групи наступної зустрічі взяти для розгляду недільний , чи інший біблійний текст? На зустрічах можна розмовляти про примирення, єднання, соціальна несправедливість, місію, шлюб , бідність, мир , надію, молитву та ін.
VI. МЕТОД: Бачити – Слухати – Діяти (Або : Амосові соціальні проекти )
ВСТУП
Цей метод у мало чому відрізняється від методу Дзеркало життя і через те може бути використаний як його доповнення. Найхарактернішою його рисою є те, що він відштовхується від особисто пережитих щоденних подій і досвідчень, тобто від власного життя до Біблійного тексту. Про ці події учасники спільно роздумують, їх аналізують і повязують з Божим планом, що міститься у Святому Письмі. Для цього необхідне попереднє принаймі мінімальне знання Біблії, щоб у світлі Слова і волі Божої розуміти конкретні життєві події і відповідно діяти згідно з Божою волею.
Перебіг Біблійної розмови:
1 Крок : Молитва
На початку група може на кілька хвилин зробити паузу або заспівати пісню. Опісля аніматор запрошує присутніх до молитви до Воскреслого Господа.
2 Крок : Бачити
Учасники розповідають про ті події, що їх стурбували або вразили у родині ,громадському житті, сусідстві, у школі або на місці праці і т.п. Анімато питається про деталі: що , як , чому, хто ? У групі можемо бути відкриті і щирі.
3 Крок: Слухати
Від 3 до 5-ти хвилин потрібно провести у тихій молитві , що змогли Божими очима подивитися на дану подію або проблему і розглянути Божий план для нас у даній ситуації .
Події потрібно розглядати очима віри і з Божої перспективи. Можна навіть навести за допомогою Біблійної конкордації відповідні місця і тексти .
4 Крок: Діяти
Запитуємо: що нам чинити, щоб виконати Божу Волю? Що ми можемо вчинити як спільнота? Хто, що і коли робить? Група розмовляє і спільно вирішує, що потрібно і, що можливо вчинити для вирішення конкретних проблем, що хвилюють поодиноких учасників. Аніматор спонукає до прийняття конкретних рішень.
5 крок: Молитва
Анімато запрошує всіх до спільної спонтанної молитви, яка не повинна бути лише кінцевою,
але насамперед вільним висловлюванням про все, що під час зустрічі відбулося і прохання до Господа про вирішення розглянутих проблем.
Між поодинокими молитвами можна заспівати коротку медитативну пісню (наприклад: канони спільноти Тезе). Таким чином створюється атмосфера неофіційності і безпосередності, яка допоможе задіяти всіх учасників групи.
VII. Метод Слово життя
Вступ
Цей метод з’явився і почав практикуватися у середовищі перших фоколаринів у Італії в роки Другої Світової війни. Він народився з бажанням кількох молодих дівчат, очолених К’ярою Любіх,
Реально жити і втілювати у щодене життя засади Євангелія. Сьогодні цей метод користується популярністю серед різноманітних парафіяльних груп, спільнот і рухів. Може бути застосований у будь-якій віковій групі(дитячій молодіжній і т.п.). Група повинна налічувати не більше восьми осіб (якщо їх більше, формується інша група). Таким чином, Слово життя є фрагмент попередньо вибраний з Євангелії, одне речення або навіть одне слово, яке супроводжуватиме наше життя протягом наступного тижня і яке ми намагатимемося конкретно втілити.
Перебіг зустрічі:
1. Вступна молитва і пісня
Анімато розпочинає зустріч з молитви: спонтанної або формальної, і пісні.
VIII. Метод ділення Божим Словом
ВСТУП
Цей метод практикується у т.з. євангелізаційних домашніх групах, що діють у рамках Руху Оновлення у Св. Дусі. Ціль спільного читання і ділення Св. Письмом полягає в тому, щоб навчитися читати Слово Боже; навчитися слухати те, що Господь Ісус говорить особисто до кожного, а також навчитися бути покірним цьому слову і відповідати на нього конкретними вчинками. Під час ділення слід важати, щоб не перейти на дискусію, в ході якої можуть виникнути
непорозуміння. Якщо хтось не поділиться словом – нічого страшного. Важливіше, щоб кожний молився, а не отримував розуміння.
Перебіг ділення Божим Словом:
1. Аніматор запрошує присутніх до уважного слухання Божого Слова, нагадуючи їм про обіцянку Ісуса: Де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я є серед них.
Після короткої молитви до Св. Духа анімато запрошує відкрити Біблії на відповідному місці.
2. Аніматор, або визначена ним особа читає уривок поволі і виразно, щоб кожна фраза могла торкнутися серця слухачів. Потім анімато перший ділиться словом.
3. Після цього кожний ділиться словом, кажучи наприклад так: Відчув, що…, До мене слово промовило так… Ділення повинно бути коротким , особистим(до мене, а не: до нас).
Якщо час призначений для ділення затягнувся анімато повинен тактовно просити дану особу закінчити свій виступ. Говорити треба просто, не виголошуючи проповідей, не скеровуючи повчання до інших, лише до себе, тому що це нищить молитву (слухай Божого голосу з покорою і уважністю, а потім просто скажи, що це слово означає для тебе особисто).
4. У відповідному часі аніматор, або визначена ним особа читає уривок вдруге. Цим разом маємо глибше досвічення слухання Божого Слова, бо думки інших збагатити ці вірші.
5. Наступає друге ділення словом, як правило глибше.
6. Той самий уривок читається втретє.
7. Після третього читання наступає спонтанна молитва Подяки до Бога Отця, Ісуса, Святого Духа, або до Пресвятої Богородиці. Якщо хтось не хоче молитися вголос, може тихо молитися у серці.
8. Після спонтанної молитви аніматор заохочує записати в особистому щоденнику те, що
Господь промовив до нього індивідуально та через інших учасників домашньої групи (приблизно 5 хв.)
ПРИКЛАДИ
Особливо рекомендуються фрагменти, які б запалювали учасників до Євангелізації і до служіння
Ближнім. Допускається також замість недільних читань, вибрати для ділення інший фрагмент
Св. Письма.
Учень становить одне з Ісусом (Мт.10, 40-42); послані Ісусом (Лк9, 1-6, Ів13, 12-17, Мк 16, 15-18 і т.д.) ;зміцнені Духом ( Ів 14, 12-17, Ді 1,8).
ІХ. Сімейне Біблійне коло (Німеччина)
Вступ
Зустріч відбувається у помешканнях поодиноких учасників раз на місяць. Аніматор є необхідний і він повинен відповідно підготуватись до зустрічі, але не мусить обов’язково мати теологічну освіту. Координацію зустрічі можуть організувати і самі господарі.