Хай Бог тебе благословить

Зробити вибір добре

|« назад

Роздуми про теперішнє

 Одна із нелегких ситуацій людського життя було, є і мабуть завжди буде – це зробити добрий і правильний вибір. Вибір у нашому житті займає, можна сказати, щоденне місце. Ми кожного стаємо перед фактом, що треба надавати перевагу одному, і при цьому слід залишити інше.

Для старшого покоління, що ще пам’ятає минулі режими, де свобода вибору була дуже обмежена зробити вибір добре стає дуже часто неможливою справою. Багатьом легше продовжувати традиційний спосіб життя попередників, ніж прийняти щось нове. Часто чути в оправдання: я так роблю, бо так робили раніше. А чому так робили і для чого? Ось, тут вже не вистачає пояснень. Інші звалюють відповідальність за власний вибір і власний вчинок на інших, кажучи: а мені так було сказано. А скільки чулося: за вас думають, партія вас береже.

Бачимо: система комунізму могла так сильно вплинути, що особиста думка, власне переконання могли просто вмерти. А про аргументи і пояснення за свої вчинки тут не може бути й мови. Це також може пояснити труднощі у спілкуванні між батьками і дітьми. Ще по-сьогодні побутує переконання: а чому це я маю оправдовуватися за свої вчинки перед дітьми? Виростуть і самі зрозуміють.

Так, вони виростуть, але тут не йдеться про оправдання за свої вчинки, а про доступне пояснення, щоб твоя ж дитина змогла самостійно міркувати про те, чому ти надав перевагу саме цьому, а не іншому.

Сьогоднішній світ має свій підхід до нашого вибору. Так, він нас залишає вільними, але водночас нас позбавляє права на свідомість цього вибору. Часто нам пропонують одне, але в кінцевому результаті ми почуваємось обманутими, бо маємо інше – відмінне від того, на що сподівались. Це вже характеристика нашої теперішньої культури.

Наприклад саме «слово» перестало мати свої ознаки: правдивість і однозначність несення інформації. Враження, що синоніми ростуть просто по-зростаючій, а часом взагалі переростають в антоніми, тобто у протилежні значення. Тому, сьогоднішніх довірливих людей можна легко обманути. Нащастя чи нажаль люди ще довіряють тому, що написано і про що говорять. Так наш народ дуже довірливий. Цього нам не бракувало ніколи. Подивіться в історію. Скільки прикладів того, як ми довіряли іншим. Довіряли все: землю, владу над нами, …що тут перераховувати все, найгірше – нашу долю…. часто робили вибір замість нас. Робили і далі продовжують. Прикро.

Візьмемо до прикладу слово «знижка». На перший погляд: це нам говорить, що ціна занижена, тобто дешево. Виникає відразу у підсвідомості думка: за нас дбають, нам повезло. Але подумаймо, що саме занижено? Занижено ціни, які встановлює сам магазин? І це правда. Він сам піднімає і сам може спустити. Можем припусти, що деколи може так високо підняти ціну, щоб потім з більшим ефектом трошки опустити і таким чином, ціна буде такою, яку бажає продавець, а для нас смертних покупців буде «знижка».

І про яке тут добро для людей йде мова? Коли в основі закладено ідею, що так швидше розкуплять товар, який мабуть нерухомо лежить. А лежачий товар прибуток не приносить. Ось, вам і добро для людей, і турбота. Ось вам і знижка. Вже не згадую про ці обіцянки, якими нас “годують”, починаючи від реклам по телевізору і до маніполятивних статей у газетах. Добро добром, а егоїзм із власною наживою бере таки верх.

Сьогодні нам слід бути обережними щодо слів, які чуємо і бачимо. Бо вже слова не мають тої сили, що була у минулому. Колись, вірили «на слово», а тепер, навіть, підписуючи договір десь в підсвідомості виникає сумнів. Але це не заперечує того, щоб ми слухали і робили висновки. Головне, не бути байдужими і пасивними.

Сьогодні стоїть перед батьками основне завдання: навчити дітей робити правильні рішення у житті. А це означає: дати можливість ризикнути і зробити особисті рішення, а потім жити згідно цих рішень. Не раз молодь бажає проявити ініціативу і не може, бо ми вже маємо готове передбачення, що з цим станеться і звичайно накладаємо своє «вето». Добра справа – ми захоронили наших дітей від невдачі, поразки і небезпеки, але це тільки ми так думаємо. У молоді залишається осадок, що вони не скористалися можливістю своєї волі, що їх применшили, їх позбавили належного їм.

Це правда, що вони коли виростуть будуть нам вдячні, бо зрозуміють чому саме ми не дали дозволу, але і правда, що вони будуть шукати інших можливостей, щоб використати свою волю, але вже без досвідченого батьківського ока і материнського розуміння, що гарантують підтримку у любому випадку.

Мають відійти від нас страх за їх майбутнє, що доводить до позбавлення у молоді свободи вибору. Маємо також позбавитись і необізнаності та наївності щодо пропозицій, обіцянок. Слід також зректись закритості до нових перспектив.

У цей час матеріальних труднощів можемо захопитись і забезпечити дітям усе матеріальне, але при цьому позбавивши їх можливості скористатись цим матеріальним для того, щоб мати життя, і життя в повноті.

Ісус Христос сьогодні би сказав до нас, щоб ми були світильниками, які ставлять на видному місці, щоб прояснити темряву. Це означає, що ми покликані, свідчити своїм дітям те, що для них ще не є знаним, це також, створювати всі умови, щоб вони зуміли рушити далі у свому житті, вибираючи правильні дороги.

о.Віталій Тарасенко

837 total views, 2 views today

Переглядів було:0

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.