Хай Бог тебе благословить

Життя у спільноті – це відповідальний дар

Видрукувати Видрукувати |« назад

Вступ
Людина – це істота суспільна, де би вона не була присутність спільноти(іншої людини) є для неї дуже важливим. Ми спробуєм побачити спільноту, а саме: через її покликання, її різновидності і далі заглиблюючись у її суть можемо відкрити справді велике значення групи для людини.

1. Покликання людини до життя у спільноті

Людина покликана до життя у спільноті і тому досягнення покликання повинно бути реалізоване у спільноті інших людей.(пригадаймо книгу Буття: не добре бути одному і була створена помічниця відповідна до нього).

Сама спільнота допомагає людині у розвитку, у встановленні особистості, у вихованні. Людина у спільноті навчається, розвивається, у порівнянні із іншим бачить свою ідентичність, реалізує себе у служінні іншому, відчуває любов від іншого і потребує її дарувати.

2. Спільноти двох типів

Спільноти бувають двох типів: спільнота завдання і спільнота для зросту.

Перша отримала свою назву, бо ціль цієї спільноти є виконання завдання і все інше ставиться на друге місце, тобто все, що відбувається серед членів усе скероване на виконання поставленого завдання у будь-який спосіб і за будь-яку ціну.

Інша спільнота має за ціль людину, її розвиток і її хід життя, тому людина ставиться на перше місце у всьому: у способі праці, у меті, у засобах, у термінах і т.д. При цьому не існує змагання за перемогу у визначений термін за будь-яку ціну. Коли відбувається зріст особи, то це одночасно спонукає до зросту цілої групи.

3.Людина живе, розвивається і діє в групі

В колективі і під його впливом відбувається становлення особистості – складається її спрямованість, формуються суспільна активність, воля, створюються умови для самореалізації та розвитку здібностей. Проте не кожне об’єднання людей, в яку включена особистість може бути названа колективом.

Необхідно розрізняти поняття “група” і “колектив”. Групою можна назвати будь-яке об’єднання людей, незалежно від того, якого характеру є взаємозв’язки між його членами.

Колектив – це сформоване об’єднання людей, теж група, але у даному випадку – це мається на увазі, група котра перейшла певні етапи формування і встановлення і тепер діє конкретно у певній логіці, спрямованій на розвиток людини і самої групи.

Тому властиве бажання для багатьох членів різних груп – це якомога більше себе відчувати у колективі ніж у простій групі людей. Наша ціль, тих котрі мають безпосереднє завдання працювати із всілякими формами об’єднань людей, щоб довести чи дати можливість самим дійти до високого рівня групи і реалізації у ній людини.

4. Поділ груп: формальна і неформальна групи

У соціальній психології існує чимало класифікацій груп, але найзагальнішою з них є класифікація груп на умовні та реальні, малі й великі,формальні і неформальні.

Кожний із цих термінів зі своєї сторони окреслює певне об’єднання людей. У нашому щоденному житті маємо багато випадків, коли стикаємось із кожною із цих груп: коли ми стоїмо у черзі у магазині чи їдемо у автобусі, то творимо мимоволі групу неформальну, але вже коли бути тій же самій черзі потрібно довший час, як під посольством для отримання візи, то починається організовуватися формальна група. У цій групі з’являється лідер і певна структура керівництва.

Малі і великі групи окреслюються за своєю чисельністю, маштабом діяльності і т.д. також у нашій дійсності існують певні групи умовні і ті, які існують в реальності і самі усвідомлюють свою приналежність один до одного.

Розглянемо структуру взаємовідносин на прикладі малих соціальних груп.

Формальна група

Мала соціальна група має складну систему спілкування та структуру взаємин між її членами. У більшості таких груп ці взаємини мають подвійний характер: задля цілі і задля завданя, а також характер офіційний і неофіційний, формальний і неформальний, діловий і особистий.

Отже, формальна структура групи – це зовнішні комунікативні зв’язки, за допомогою яких здійснюється спілкування людей у праці, навчанні та інших різновидах діяльності. Головними особливостями такої структури є: розподіл праці та завдання, створення умов до виконання цілі, визначення особливості потреби кожного, ієрархія посад, наявність системи координації дій, встановлення ефективних ліній спілкування.

Неформальна група

У межах офіційної структури у процесі спонтанного розвитку або ж згідно із природніх обставин(випадкова зустріч) формується неофіційна (неформальна) структура групи, яка відображає внутрішні взаємини між її членами. За своєю природою ці міжособистісні зв’язки у цільових групах є вторинними стосовно формальних відносин, хоч за інших умов вони можуть бути чинником об’єднання людей у різні неформальні групи.

Головна характеристика таких груп – міжособистісне спілкування.

5. Головні потреби, що зумовлюють вступ людини до неформальної групи

Щоб побачити реально неформальну групу та її інтерес багатьох людей, ми повинні визначити конктретні причини та потреби, що зумовлюють вступ людини до неформальної групи.

Отож, відомі американські спеціалісти в галузі управління М.Х.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедоурі виділяють головні потреби, що зумовлюють вступ людини до неформальної групи.

  1. Потреба в допомозі
  2. Потреба у захисті
  3. Потреба в інформації
  4. Потреба у тісному спілкуванні та симпатії.

Поділ відносин на формальні та неформальні певною мірою є умовним, реально мала група завжди являє собою єдність таких відносин, тобто присутність цих двох разом одночасно є реальними і навіть природніми. Дивно, що багато неформальних груп з часом переросли у формальні. Факт залишається фактом, якщо бракуватиме однієї із цих форм група приречена на загибель. Разом з тим ці форми відносин досить самостійні одна від однієї.

 6. Умови створення групи за структурою

Кожна група має певну примітивну(просту) структуру:

чому? – причина створення, ціль і статут

хто? – учасники, керівники

що? – що саме практикують, чим займаються, їх особливість

як? – яка організаційна структура, методи праці, засоби до досягання цілі

де? – місце збору, межі діяльності

коли? – графік зустрічей, плани на майбутнє, терміни до виконання завдання

Розглядаючи ці запитання, можемо твердити, що у нашому суспільстві бачимо багато груп, котрі мають багато чого спільного між собою, та все ж ці запитання творять їх окремішність, особливість. Тому деякі люди незадовільняються участю в одній лише групі і беруть участь відразу і кількох. Наприклад: чоловік – батько і голова сім’ї, цікавиться політикою і є членом партії, вірить в Бога і член Церкви, ще й  співає у хорі, подобається спорт і не пропускає жодного матчу футболу улюбленої команди.

7. Етапи розвитку групи

Кожна група може переживати такі етапи:

 Формальна  Неформальна
 Задум і створення  Спонтанне створення
 Встановлення і розбудова структури  Реалізації особистих сподівань
 Організована діяльність  Праця окремих членів задля самої групи
 Аналіз діяльності і результату  Криза групи
зміна цілі – праця для інших людей, інші суспільні цілі.
зміна команди – нове керівництво,
зміна членів – оновлення і прийняття нових членів, утворення підгруп.
Цей етап залежатиме від попереднього, якщо стануться зміни, то група матиме нову хвилю життя. У іншому випадку група може набрати інертний спосіб життя і бути лише для окремих людей.
 Розпад або переорієнтація (зміна статусу на формальну і постійну, зміна завдання, зміна членів групи)Цей етап може тягнутися довго і може перетворитися у специфічну боротьбу кількох лідері: ті, що хочуть зміни і ті, що бажаю залишити як було.

 

 

9. Позитивні сторони і трудності бути в групі

Ознайомившись і основами існування групи вартує зараз заглибитися у міжособовий рівень у самій групі.
Одим із перших роздумів може виникнути на базі самої складності перебування особи у групі. Дехто так і каже: “в групі бути є нелегко!
Це може бути через :
– Особисті труднощі, незручності у віддносинах із деякими особами із групи,
– Перевага у приватному житті, утаємничення, егоїстичні прояви і самодостатність,(у групі можуть викритись  недоліки)
– Упередження до порівняння (страх щодо осудження і страх перед змінами),
– Негативні пережиття у попередній групі, поганий досвід,
– Упередження до виконання обов’язків (небажання робити на когось),
– Психологічна травма щодо приналежності групи (чорна пляма падає на всіх),
– Втрата певної форми свободи, обмеження в особистих рішеннях .

Негативний досвід у групі може бути виявлений у такий спосіб словесний спосіб:

Бути там – це марна втрата часу, це тиск зі торони інших, погане керівництво і учасники, багато говориться і мало робиться, кожен робить те, що хоче, це місце тільки для певних людей, деградація особистості, приниження особистих принципів, занадта правильність у дотриманні закону, забутість і залишеність, байдужість конкретних людей, несправедливість і розчаровуваність, подвійне життя членів групи і керівника.
У безсловесний спосіб людина це проявляє так: не ходить і не цікавиться життям групи, або коли і є в групі, то небере активної участі, є пасивною.

Тaкож можемо вичиcлити тaкі позитивні cторони групи:

Для декого група стала місцем порятунку і так дехто і каже: Якби я не була в тій групі, то я навіть не знаю чим це було би закінчилось, або усе, що маю, то здобув завдяки цій групі.

Це сталось бо у групі :
– Можемо побaчити cвою правдиву оcобиcтіcть і оcобиcтіcть інших,
– дaє можливіcть вийти зі cвого cвіту нa зуcтріч іншим cпоcобaм життя, відкритіcть до інших,
– є нaдія, що групa допоможе здійзнити влacні цілі, можливіcть до зміни і оcобиcтого зроcту,
– є цікaвіcть до життя, що здобувaєтьcя у зуcтрічaх у групі, бaжaння дaлі приходити і продовжувaти життя, пізнaння нового,
– є розірвaння caмотноcті,
– виникає бaжaння змінити cвіт і це реaлізувaти у мaлому cередовищі (в групі),
– прaгення пережити те, що не можливо без групи, крaще прaцювaти рaзом ніж одному, підтримкa, опорa, розвиток, міcце в якому відігрaєш вaжливу роль

Група приносить плоди:
Основний – це продовження Людського роду. Якщо не було би групи, то не було Людини. Адже людина не може народитися сама і не може сама стати людиною.
Саме в групі розвивається плід Любові. Ьіж людьми ти можеш відчути, що це означає: бути любленими і любити іншого.

Кожна група може бути руйнівною і смертоносною, або збудовуючою і уздоровчою. Ціль християнських груп є несебення Євангелії, нести життя, там де є смерть

1,096 total views, 1 views today

Переглядів було:0

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.