Хресна дорога

Вступна молитва

Спасителю, ось я стою на початку Хресної Дороги і хочу пройти з Тобою весь цей хресний шлях, щоб роздумуючи про Твої страждання, отримати просвітлення у темноті страждаючого світу. Твій приклад спонукує мене продовжувати шлях мого життя в єдності з Тобою, а також із тими, хто є поруч мене. Твій хресний шлях спонукає не бути закритими в одинокості ні тоді, коли страждаємо, ні тоді, коли бачимо, як страждає ближній.

Навчи мене, Боже, приймати все, що посилаєш, як дар Твоєї любові

Навчи мене, Боже, бачити страждаючих як образ Твоєї присутності

Навчи мене, Боже, жити в єдності з Тобою та з тими, кого по провидінню Твоєму  зустрічаю на дорозі життя.

1

Ісуса засуджують

Спасителю, коли Тебе засуджували несправедливо, Ти мовчав.

Мовчання – це ознака страждучої людини, яка думає, що слова вже нічим не допоможуть. Мовчання – це звичний стан людини, яка терпить і закривається в собі, у своєму болі,  у своєму безвиході. Мовчання – це ознака шокуючого стану від несподіванки тривожної новини чи від думки про те, що може скоро трапитися.

Хоч, довкола тебе може бути багато людей, але чи зуміють вони: зрозуміти, захистити, пожертвувати собою? Мовчання, закритість, віддаленість від людей ведуть до почуття одинокості. Одинокість – це пастка, яка принесе ще більше страждання.

Мовчання може бути ще ознакою слухання. Слухати, щоб почути Голос Бога, щоб пізнати Його волю і Його підтримку.

Господи, навчи мене як підтримати тих, хто  закривається в одинокості, мовчанні і  віддаленості від всіх.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, прийди до мене і в тишині мого страждання залиши Своє Слово, щоб серце моє невтомно повторювало: хай буде воля Твоя.

2

Ісус бере Хрест і йде

Спасителю, коли на Тебе поклали хрест, Ти відразу відчув його тягар.

Тягар свого “хреста” відчувається зовсім по-іншому, ніж страждання інших людей. Особистий досвід болю не підлягає ніякому порівнянню, чи утішені, що в когось є важчий “хрест”! Залишається лише одне – продовжувати жити. Жити, несучи “свій хрест”!

Проте важко зробити перші кроки: перші дні, перші погляди зі сторони інших, перші запитання: як в тебе справи?

Твій приклад, Ісусе, вчить не стояти на місці. Йти, несучи свій “хрест” трудностей. Йти, відчуваючи свій біль. Йти і вчитися жити по-іншому.

Господи, навчи мене як підтримати тих, хто відчуває тягар болю, страждання, зажуреності.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, прийди до мене і розділи тягар мого страждання. Сам – ні, а лише з Тобою почати і завершити, лише удвох.

3

Перше падіння

Спасителю, Ти спотикнувся і впав.

Важкість хреста ще більше відчувається тоді, коли приходять перші труднощі, перші нарікання, перші спокуси, перші гріхи – упадки. Вистачає лише на мить відволіктися, дати волю спокусам і упадок неминучий. Але найважче це тоді, коли приходить свідомість, що треба підніматися і йти далі, продовжувати жити.

Інколи впавши у спокусу, відчуваєш полегшення, лиш потім відчуваєш, що хрест тебе давить до землі. Встати самому важко, лежати під тягарем упадку – духовно смертельно.

Твій приклад, Христе, вчить підніматися і продовжувати дорогу життя. Я каюсь за всі упадки у спокусах і слабостях, в якими завдав самому собі та іншим ще більшого болю.

Господи, навчи мене як підтримати тих, хто впав у спокусах і має трудність піднятися з них.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

4

Син зустрічає Матір

На хресній дорозі Мати зустрічає свого Сина. Бачачи все, що відбувається та знаючи, що ще має звершитися, Марія мовчить устами, але своєю присутністю і поглядом промовляє багато. Вона шепоче серцем до серця. Ісус також мовчить. Він страждає і розуміє, що від Його мук також страждає Його Мама.

Справді, це так важко відчувати, що хтось страждає по твоїй вині, мучиться через тебе! Особливо боляче тоді, коли це твої рідні. Твій біль стає їхнім болем. Твої проблеми торкають і їхнє спокійне життя. Тоді, боїшся лише одного: щоб не сказали, що ти зіпсував комусь життя, що ти перекреслив чиєсь щасливе майбутнє.

Господи, навчи мене як підтримати тих, хто страждає і не дорікати їм, жодним натяком не показати, що вони винні у всьому. Маріє навчи мене виявляти співчуття і любов до найближчих.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, прийди до мене із Своєю Матір’ю і підтримай мене, дозволь відчувати завжди, що Ви поруч.

5

Симон з Киренеї з Ісусом

Спасителю, Симона з Киренеї примусили нести незаслужений хрест. Чим провинився він, що несе Твій хрест? Але й Ти безвинний несеш цей хрест.

Симон повний сили, а Ісус безсилий. Симон має багато справ і планів, а в Ісуса лише один –  витримати до кінця. Симон неохочий і різкий, а Ісус лагідний і терплячий. Вони такі різні між собою, але тепер хрест їх об’єднує. Обоє розуміють, що це на короткий час, але це так важливо, щоб не бути самому, щоб на мить відчути полегшу і на мить забути про тягар.

Господи, навчи мене як підтримати тих, кого ти посилаєш на дорогу мого життя, коректуючи всі мої справи і плани.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, прийди до мене в особі тих, які несуть мені підтримку: лікарів, приятелі, рідні, тихі жертводавці. Дякую Тобі за кожного, кого Ти посилаєш мені.

6

Вероніка

Спасителю, простий, тихий жест Вероніки у гаморі міг бути незаміченим для багатьох, але Ти, його прийняв і відчув сповна. Це була тільки хустина, але вірю, що це була вся глибина любові і підтримки.

У кожному малому доброму вчинку є вияв любові. Це як краплини, що наповнюють море. Чим більше краплин, тим більше море. Чим більше любові, тим легше жити страждаючому. Якщо кожен з нас буде зрошувати терплячих малими жестами доброти, тоді і на їхній затверділій від болів душі, зацвітуть квіти радості.

Господи, навчи мене як підтримати тих, хто потребує моїх простих жестів уваги і любові.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, прийди до мене і дозволь цінувати кожний жест підтримки, що виявляють мені щодня, щомиті.

 7

Друге падіння

Спасителю, Ти знову падаєш. І це тоді, коли ти отримав стільки допомоги?

Так, падіння приходять і тоді, коли ти отримав багато допомоги і починаєш немов звикати жити зі своїми труднощами. Так, тоді, коли хвороба, душевний біль, проблеми і невдачі для тебе та для інших стають звичним явищем. Але в той же час втрачаєш надію на повернення до того стану, щоб був раніше. Приходить момент, коли хворого дратує постійне приймання ліків, коли безробітного дратує приниження приймати допомогу, коли зажуреного – постійні утішення і жаління.

Тим не менш, Господи, ти даєш мені приклад іти далі, не зупинитися, приймаючи жахливу і небажану одноманітність життя, бо тільки в терпеливості і наполегливості дорога життя може зазнати перемін.

Господи, навчи мене як підтримати тих, хто зневірюється і впадає в кризи, хто відчуває брак терпеливості.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, прийди до мене прибитого кризою і фізичним болем. Ти знаєш, що  маю нестачу терпеливості і Ти можеш дарувати її мені.

8

Ісус зустрічає жінок

Спасителю, Ти зустрічаєш плачучих жінок. Хоч безсильний і втомлений, але приділяєш їм увагу, щоб ще повчити їх і закликати до навернення.

Цим випадком Ісус повчає, щоб ми завжди були обережні із нашими бажанням допомогти страждучій людині. Адже деколи наші співчуття, наші плачі, наші зітхання можуть бути недоречними, це може спричинити ще більший біль. Особливо, коли хтось каже: як добре, що зі мною цього не сталось.

Господи, навчи мене як правильно підтримати тих, хто терпить, щоб не збільшити їхнього болю і не ускладнити їхнього життя.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, прийди до мене і утіш мене особливо в той час, коли виникають непорозуміння із ближніми.

І9

Останнє падіння

Спасителю, страждання виснажують і Тебе. Втома стає чим раз, тим більш відчутніша. Знову падіння, а радше повне знесилення.

Коли фізичних сил нема, коли моральне виснаження, коли духовна криза, коли нічого не розумієш і не розумієш себе, тоді що?
Тоді у повноті своєї немочі, коли зробив завалось би все, що міг, тоді залишається одне: у неможливому довіряти Всемогутньому.
Підтримка Бога немає меж і перешкод, окрім людської свободи.
Тому в час повного знесилення слід ще більше покластися на Бога, слід ще більше довіритися Йому, щоб у цьому чорному тунелі страждань побачити світло надії.

Господи, навчи мене підтримати тих, хто знесилений, знеможений, виснажений до кінця, щоб у цьому стані відчули Твою всемогутню підтримку.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, прийди до мене знесиленого. Ти бачиш, що сам я вже ні на що не здатний. Підтримай мене силою Твоєю, тримай мене на руках Твоїх.

1 0

Ісуса роздягнено, позбавлено усього

Спасителю, Твоє тіло залишили без одежі. Ти залишився без нічого. Творець усього був позбавлений усього.  Тепер тіло показало всі завдані йому рани, що аж не можливо було на нього дивитися. Боже, Ти створив цей світ, дав прекрасне тіло людині, а в одну мить все перемінилося до невпізнання.
У час хвороби, у час трудностей  людина може бути позбавлена усього. Те, що приносило радість і милувало око, тепер навіює смуток і жаль, страх і розчарування.
Коли втрачаємо, тоді цінуємо, тоді розуміємо, яка то велика цінність: здоров’я, сім’я, робота, дружба, душевний мир.

Господи, навчи мене підтримати тих, хто втратив усе, кому важко прийняти те, що залишилось зовсім мало, щоб зуміли цінувати те, що ще залишилось.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, прийди до мене позбавленого усього. Ти знаєш, що все моє є Твоє. Підтримай мене і доповни все втрачене.

11

Розп’яття і підняття хреста

Спасителю, коли прибили Тебе до хреста, стало зрозуміло, що все йде до кінця. Шансів змінити цю долю стає все менше.
Не раз чути це порівняння, що страждуча людина подібна до Христа розп’ятого. Можливо через величину страждань? Можливо через те, що наближається кінець? Можливо через те, що вже нічого не зміниш? А можливо через те, що достойно переносяться терпіння – із великим уповання на Бога. Піднесений хрест – це возвеличені терпіння, які стають ключем до Небесного Царства.

Господи, навчи мене підтримати тих, кому залишається лише прийняти свою долю такою, яка є, щоб змогли цілковито довіритися Тобі.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, прийди до мене і потіш мене. Схились на ді мною, щоб відчути близькість Твою і найшов спокій в обіймах Твої.

12

Смерть

Спасителю, те, чого так багато людей бажали, сталось: Ти зустрів смерть. Самі боялись її, а Тобі бажали.

Смерть. Кінець – це те, що найважче прийняти. Ісус спокійно прийняв смерть. А врешті Він і цього хотів: народитися, страждати за нас, спасти нас і вмерти за нас.
Кожен, хто народився, має вмерти.

Хоча ми були створені для життя. Так, для життя і життя буде. Буде вічне, але вже після воскресіння. Моє немічне тіло переміниться. Мої вади зникнуть. Мої поразки і невдачі більше не повторяться. Але це буде тільки тоді, коли я пройду дорогу страждань, як Ісус. Коли завершу свій земський шлях, віддаючи духа свого Отцеві. Кінець стане новим початком.

Господи, навчи мене підтримати тих, завершує свій земський шлях, або ж має прийняти факт, що все вже закінчилось.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, вже від тепер прошу: прийми духа мого в обійми свої і заведи в оселі приготовані Тобою.

13

Ісуса знімають з Хреста

Спасителю,  Твоє Тіло знімають з хреста, місця болю і тортур.

Цей хрест після жертвенної і спасительної смерті, став хрестом освяченим і прославленим. На ньому була показана Любов, звершено діло Відкуплення грішного людства ціною жертви Божого Сина.

Дуже часто страждущі віруючі люди це ті, хто добровільно приймає на себе страждання, віддають себе в жертву за інших. Роблять це, наслідуючи Христа – Учителя жертвенної любові.
Місце нашого страждання теж може прославитися і освятитися через нашу святу, праведну поведінку. Для святих не важливо скільки років прожити, важливо – як їх прожити. Для святих не важливо скільки мати успіху, важливо – як його досягти.

Господи, навчи мене підтримати тих, хто завершив свій земський шлях і прийми мої молитви за їхній упокій, а приклад праведних нехай вічно підтримує інших.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, вже від тепер прошу: дай мені ласку свято завершити кожне діло, витримати в доброму до кінця і залишити своє тіло освяченим добрими ділами.

14

Тіло Ісуса  кладуть до гробу, у місце воскресіння

Спасителю, Твоє тіло поклали до гробу, але  воно за три дні побачило славу воскресіння.

Я вірю: що також і я воскресну! Вірю, страдждання переміняться на радість. Вірю, що моє тіло буде бачити Тебе Спасителю, буде бачити рідних. Ти створив мене на Твій образ подобу. Тож дозволь стати учасником слави Твоєї. Я вірю: я воскресну і царюватиму з Тобою по всі віки. Амінь.

Господи, навчи мене підтримати тих,  хто має трудність повірити у воскресіння, вічне життя, у приготовлений Тобою для нас рай.

Господи, поспіши на допомогу тим, за кого я тепер молюся.

Господи, вже від тепер прошу: дай мені ласку  воскреснути на воскресіння життя.

 

завершальна молитва

Спасителю, ось завершились роздуми Хресної Дороги, але життя продовжується. Чи щось зміниться в ньому тепер?

Залежить від Тебе, від мене і від тих, хто поруч. Тому, усвідомивши цінність бути разом, відтепер хочу не бути закритим в самотності – ні тоді, коли страждаю, ні тоді, коли бачу як страждає ближній.

Відтепер хочу бути корисним для інших, незалежно від того: повний сил чи немічний, забезпечений чи потребуючий, повний віри чи в кризі сумнівів та не успіхів.

Дозволь мені інколи перебувати в молитовному мовчанні, щоб слухати Твій голос. Дай мені смиренності просити про молитовну підтримку для себе і та для інших.

Тепер я знаю, що все має цінність: здоров’я і хвороба, щастя і страждання, радість і біль. Бо все освячене Тобою.

Господи, дозволь мені сказати і підтвердити своїм життя:”усе моє – Твоє!”
Господи, сподоби і почути від Тебе: “Усе Моє – твоє, увійди у радість Твого Господа!”

Амінь.

 

Усе на славу Божу і для духовного добра вірних

31,05,2017

 Видрукувати