Хай Бог тебе благословить

День духовної віднови. Тема: вдячність

Видрукувати Видрукувати |« назад

вступ

в духовному житті бути вдячним – це ознака віри людини, яка приймає Божу доброту до глибини свого серця і з цієї глибини виходить неописанне почуття вдячності. Так, як Бог виявляє Свою доброту повсякчасно, так і відповідь на любов є повсякчасна. У наших молитвах ми не випадково говоримо, щоб була подяка, слава, честь  і поклоніння аж на віки вічні. Божі створіння, пізнавши Божу доброту, лиш одне можуть робити цілу вічність – бути вдячні Богові. Для тих, хто не пізнав цінність доброти, дякувати є обтяжливим. Натомість віруючій людині бути вдяними Богові – це спосіб життя.

метод:
зосередити увагу на важливості вдячності,
подати приклади вдячності : історії, уривки з Євангелії, приклади Псалмів.
створити умови для виявлення вдячності : духовна вправа,

Важливість вдячності

Вдячність – дає поштовх тим, котрі починають. Підтримку тим, котрі вже постійно роблять добрі діла, почуття великої радості тим, котрі вже не можуть більше продовжувати робити їх.

Перед тим, як сказати “Дай”, потрібно сказати “Дякую”

Просити – це наш інстинкт, а дякувати – це вияв нашої доброї волі. Вдячності потрібно навчитися, передати іншим. Звернімо увагу на той факт, що дитина від самих перших початків свого існування отримає багато доброти, але ні разу не дякує. Лише з часом батьки навчать відповідати добротою на доброту: усміхом, жестом руки, послухом на прохання батьків і звичайно прийде черга на довгоочікуване “дякую”. Вдячність тому й вважається рисою вихованості, бо потрібно виховати, передати, навчити.

Навчити бути вдячним можна власним прикладом. Це тоді, коли ми самі починаємо дякувати першими своїм дітям, молодшим за нас.

Також відомі методи насильної подяки – це тоді коли тебе примушують бути “вдячним”. Не раз чути, коли батьки змушують малу дитину: а ну скажи дякую, а що треба казати? Такий метод хоч є миттєво фективним, бо дитина зі страху вимовляє слово “дякую”, але не щирим, бо дитина не відчуває потреби бути вдячним, а вимовляє це слово вимушено, з притиском. Так вчиться бути брехуном, бо уста промовляють, але серце не сповнене почуття вдячності. Щось дитина буркнула із сумними очима, так, щоб відчепились від неї, і дехто залишився задоволеним. А з чого тут бути задоволеним? Зі слова “дякую” вимовленого крізь зуби і без почуття вдячності?

Вдячна людина світиться від радості, вона наповнена доброти, у неї є внутрішнє бажання подякувати тому, хто приніс їй радість. Вдячність – це відповідь на отриману доброту.

Не доречним є не приймати вдячність.

Не правильним є заборонити дякувати, або нехтувати подякою. Вислови: “не треба дякувати”, “забудь за то, що я доброго тобі зробив”, “нема за що”, “мені не потрібно дякувати” є нищівними репліками, які свідчать про применшення вдячності і вони доводять до невдячної поведінки. “Твоє дякую в кишеню не покладеш”, “і що мені з твого дякую?”, “ти лише дякуєш, але ним їсти не будеш”, “за дякую їсти не купиш”.

 

Попрошайки і діти

Попрошайки – це ті, котрі просять, але ніколи не вдовольняються тим, що мають. Їм завжди замало. Вони завжди будуть просити, бо це їхня робота. Вони не знають для чого все це їм і що мають із цим робити. Вони не відчувають ніякої відповідальності за те, що просять. Вони просто хочуть – це мати.  Отримавши, далі вертаються на місце їхнього попрошання, і в цьому бачать сенс їхнього життя.

Діти –  це ті, котрі також просять, але не у всіх, але в того, кому довіряють і просять те, що потрібно. Діти просять і отримують знак батьківської любові. Коли отримують стають добрішими і продовжують своє життя в радості. Діти вдячні, бо отримане повертають обильністю, помножене. А попрошайки – все гребуть під себе і не мають думки, щоб частину повернути. Ба й навіть, якщо дякують, то вимушено і одноразово. Діти, коли отримують, стають вдячними на ціле життя, бо ціле життя пам’ятають отриману доброту.
Для дітей просити – це вияв довіри, отримувати – це вияв милості, дякувати – це вияв любові.

Вдячність – це не тільки риса вихованої людини, але риса люблячого серця. Якщо любов вічна, тоді і вдячність вічна.

Коли потрібно дякувати?

Як найшвидше, адже подяка може забутися, або ж стане вже не актуальною. Невдяність може породити знеохоту добродію, посіяти сумнів, знищити бажання продовжити робити добрі діла.

Не правильні способи вдячності

Грішна вдячність – це та, що доводить до гріха, або ж є явним грішним вчинком. Грішна вдячність веде до корупційного способу мислення.

Читання про вдячність

Євангелія від Луки 17,12-21.

12 Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека. 13 Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!” 14 Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися. 15 Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога. 16 І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин. 17 Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев’ять? 18 І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?” 19 І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”

20 Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно; 21 ані не скажуть: Ось воно тут! – або: Он там! – бо Царство Боже є між вами.”

Євангелія від Луки 7:36-50

36 Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. 37 Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку 38 і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами. 39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця! 40 Тоді Ісус заговорив до нього: “Симоне, маю тобі щось сказати.” Той відповів: “Кажи, Учителю”. 41 “Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. 42 А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?” 43 Озвався Симон і каже: “Гадаю, той, якому подарував більше.” Ісус сказав до нього: “Ти судив добре.” 44 І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: “Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. 45 Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. 46 Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. 47 Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.” 48 Потім сказав до жінки: “Прощаються тобі гріхи.” 49 І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: “Хто це такий, що й гріхи відпускає? 50 До жінки ж він промовив: “Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.”

Євангелія від Матея 26:6-16

6 І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого, 7 підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі. 8 Побачивши це учні, нарікали й казали: “Навіщо таке марнотратство? 9 Це можна б було дорого продати й – дати бідним!” 10 Ісус зауважив це й сказав їм: “Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене. 11 Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте. 12 Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій. 13 Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.” 14 Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників 15 і каже: “Що хочете мені дати, і я вам його видам?” Ті відважили йому тридцять срібняків. 16 І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати.

 

Вправа на вдячність

Запрошуємо написати 10 причин для виявлення вдячності
Запрошуємо написати 10 слів, які ми вживаємо для висловлення вдячності

Запрошуємо написати 10 способів, якими можна показати вдячність(
словом,
жестом – усміхом, постиском руки, поклоном, схиленням голови
молитвою – заступитися перед Богом за доброчинця і добродія,
обіцянкою на взаємну послугу (буду тобі вдячний)
визнанням : це було дуже важливо для мене,
свідченням: ти знаєш, що це мені дуже допомогло,
компліментом: це було дуже гарно з твоєї сторони,
дарунком:
поставою: до кінця життя буду тобі боржником                            )

Запрошуємо написати “молитву вдячності” із десяти речень.
Прохання вибрати з цих 10 реченнь, лише одне – найкраще(на вашу думку).(адже було віддається якнайкраще)
Якщо є кілька чоловік, тоді можна із найкращих молитовних речень скласти спільну молитву.

500 total views, 1 views today

Переглядів було:0