- Духовні роздуми - http://www.rozdum.org.ua -

Ми є храм Божий

Духовні читання про Храм

ефесян 2

19 Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі, 20 побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем – сам Ісус Христос. 21 На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі; 22 на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.

 

1 кор 3

9 Ми бо співробітники Божі, ви – Божа нива, Божа будівля. 10 За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. 11 Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос. 12 Коли ж хтось на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи, – 13 кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в огні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно. 14 І коли чиєсь діло, що його він збудував, устоїться, той прийме нагороду; 15 а коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь. 16 Хіба не знаєте, що ви – храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває? 17 Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви. 18 Нехай ніхто себе не обманює! Як комусь із вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитися мудрим; 19 бо мудрість цього світу – глупота в Бога. Написано бо: «Він ловить мудрих їхніми хитрощами»; 20 і ще: «Господь знає думки мудрих, що вони марні.» 21 Тому нехай ніхто не хвалиться людьми; усе бо ваше: 22 чи то Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє – усе ваше, 23 ви ж Христові, а Христос – Божий.

І Послання Апостола Павла до Корінтян [1]

2. Мудрість Божа і людська:

10 Нам же Бог об’явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі. 11 Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, що у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого. 12 Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога; 13 про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, – духовні речі духовними словами подаючи. 14 Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється. 15 Духовна ж – судить усе, а її ніхто не судить. 16 «Хто бо спізнав задум Господній, щоб він його навчив?» Ми ж маємо задум Христовий.

Будівлею Божий на землі є церква

Це будова не є яку вів себе сильною структурою яке складається лише з матерії але це є група осіб які були покликані зі світу, які відгукнулися на заклик Христа:  іди за мною.

Моє покликані будувати оселю Божу тут на землі, поширювати Його Царство. Будувати видиму присутність Бога у світі який він створив,  але обмежив свою присутність згідно волі і вибору людини.

2 кор 6:

16 Які взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом. 17 Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, – каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму. 18 Я буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками – каже Господь Вседержитель.»

Навіть якщо людина відійшла від Бога  Але Бог ніколи не віддалився від нас,  люблячий погляд Отця завжди спочивав на неслухняних дітях.

Спочатку було шатро,  далі було величний Золотий храм,  з переходом в Сина Божого  присутність Бога має стати видимою  у серці людини,  як свідчить апостол Павло у посланні до коринтян:  «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом.

Перше послання апостола Петра 2, ми читаємо про будування духовного дому із живого каміння:

Петра 2 1 Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови, 2 жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння, 3 якщо ви скуштували, який Господь добрий. 4 Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого. 5 А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.

Апостол Павло також звертає увагу на те, що будування тіла христового є для “єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина”

Ефе 4. 11 І він сам настановив одних апостолами, інших – пророками, ще інших – євангелистами і пастирями, і вчителями, 12 для вдосконалення святих на діло служби, на будування Христового тіла, 13 аж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа.

 

Є дуже велика відповідальність побудувати якусь хату, але коли ми говоримо про храм Божий, то відповідальність є набагато більшою, бо це стосується не тимчасового життя, але вічності.

1 кор 3.

10 За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. 11 Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос.

 

Будування Божого храму в це не є особиста ідея, чи особиста фантазія, але виконання Божої волі – Божого проекту. Таким чином ми є лише співпрацівниками, тобто тими, хто має втілити Божий задум. Основою цієї будівлі має бути Спаситель – щоб ця будівля стала спасаючою.

(Еф. 2:21-22) Ви 20 побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем – сам Ісус Христос. 21 На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі; 22 на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.

 

Звернімо увагу у Старому Заповіті є чіткі вказівки про те, яким має бути шатро, храм, навіть ноїв ковчег.

Коли Ми встаємо до будівництва духовного храму, нам потрібно взнати, які є вимоги від Бога для будування такої будівлі, А чого ми не будуємо її для того, щоб лише в самій в ній жити, але будуємо для того, щоби в ній жив Бог І ми мали зустріч із Ним.

Якщо ми збудуємо дім Господній за Його вказівками, виконуючи його Святу волю, тоді Слава господня наповнить цю будівлю.

 

Коли ми говоримо про те які є задум Божий стосовно його духовного храму ми можемо мати кілька елементів вказаних у Святому письмі

у 1 Посланні до Коринтян 3,10 Ми зустрічаємо важливу вказівку стосовно фундаменту, основи:

1 Кор 3.10 За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. 11 Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос.

 

Фундамент

Фундамент – це основа для будь-якої будови, він надає форму стінам, він також моє завдання втримати на собі весь тягар будівлі. Таким чином коли ставляться якась трудність не передбачена і фундаменти буде мати тріщину або буде слабкимабо з невідповідного матеріалу зроблений вся будівля може завалитися

про це ми маємо згадку тоді коли Ісус говорить нам про дім збудований на скелі і на піску, і в часі буревію один витримав а інший був знищений.

Духовний храм присутності Духа Святого має мати фундамент, який поєднає духовне, Святе і людське, адже ця будівля є божою але фізичному матеріальному світі людей. Єдиним хто міг собі поєднати досконало Боже і людське це є Богочоловік – Ісус Христос. Ніяка філософія чи мудрість людська, чи культурні надбання або сучасні винаходи психололочічних напрямків не може дати духовної основи для духовного храму

Апостол Павло звертає що наріжним каменем має бути Ісус Христос.Це той камінь з якого розпочинається будівля фундаменту Еф 2:  де наріжним каменем – сам Ісус Христос. 21 На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі; 22 на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.

Таким чином коли будівничі ставить перший камінь, званий наріжним, то всі інші камені мають бути зв’язані із ним. Бо він визначає початок всієї структури храму.

Пророк ісая  28:16” тому так Господь Бог каже: «Ось я кладу в основу камінь на Сіоні, випробуваний камінь, наріжний, цінний, закладений міцно; хто вірує, не похитнеться. “

Довіритися Богові і будувати свій храм на Христовій основі це творити духовну основу свого життя.Яка починається із віри в Христа, дороги покаяння і прийняття спасіння.

Лук 6.  47  Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, – покажу вам на кого він схожий. 48 Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре. 49 Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.”

Із притчі Ісуса бачимо, що добрий працівник викопав глибоко і вже тоді поклав підвалину.  Той же, хто звів свій дім на піску найперше все робив поверхово і шукав глибини, це було швидше, але привело до нестабільності.

Від того, як глибоко копається місце на фундамент, залежить висота і міцність будівлі. Копати глибоко – це приходити до Христа, слухати і виконувати. Слухання Слова Божого дозволяє копати до найглибших підвалин душі, щоб там зустріти Господа і Його зробити фундаментом мого життя. Можливо й там буде віднайдений і “наріжний камінь” – основа духовного життя.  купати фундамент – це звільнити місце, щоб його заповнити. Слухання Божого Слова і перебування в Ньому – це пізнання власних немочей, безсилля, грішності і заміна на фундамент Божої благодаті – це пізнання того, що лише Бог спроможний мене змінити, дати спасіння при небезпеках.

Стіни

Стіни – це не є окрема частина від фундаменту, це насправді його видиме продовження. Саме тому, дивлячись на стіни ми можемо інтуітивно побачити, який же є фундамент. Коли тріскає фундамент, тоді і тріскають стіни, але при потрісканих стінах фундамент залишається міцним.

Стіни будуються з каміння, яке зв’язується між собою і не може йти в конфлікт між собою, але лише доповнювати одне одного: це є Наука Христа передана через апостолів і Любов, яка стала основним критерієм по пізнанню того, хто є Його учнем.

Вікна і двері

у кожній будівлі у стінах залишають місце на вікна і двері. Це саме вразливе місце у стіні. Але без дверей не можливо увійти у будівлю, але без вікон буде брак світла. Виходить, що ми змушені залишати такі місця у нашому житті, які будуть служити нам для входу і виходу, і не тільки нам, але також іншим.

Духовна боротьба  – небезпеки для храму

Коли не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі (Пс.129)

«Кожний, хто слухає ці Мої Слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полили зливи, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі». (Мт 7, 24–25)

Кожний, хто приходить до Мене, слухає Мої слова й виконує їх, – покажу вам, на кого він схожий. Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре. Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика. Євангелія від св.Луки (6, 47-49):

Дім молитви чи печера розбійників
Дім, оселю Духа святого можна перетворити на Печеру розбійників. Ісус згадує про розбійників, коли каже, що вони підкопують “підвалини і крадуть”, коли входять не дверима, але потай. Котрі є синами темряви, але не світла. Тому печера відмінна від дому, бо там немає порядку, а є хаос і немає поваги до приміщення. Печера є на деякий час, а храм на віки.
Дім молитви, може перетворитися на печеру, коли ми будемо шукати не святого, а таємного.

Де скраб буде твій, там буде твоє серце. 

це наступна небезпека для духовного життя.

Промова Папи Франциска на загальній аудієнції 26.06.2013р. (повний текст) http://popefrancis.org.ua/?p=587

642 total views, 3 views today