Хай Бог тебе благословить

2. Особливості катехизації у молодіжному періоді

Видрукувати Видрукувати |« назад

2. Особливості катехизації у молодіжному періоді (2 год)

 

Зосередити Свою увагу на тих, кого Бог послав нам і хто є перед нами:  це означає пізнати відмінності  дітей, молоді, дорослих. Ці відмінності  ми можемо побачити  на фізичному рівні, соціальному і розумовому рівні, на рівні почуттів і на духовному рівні.  Коли ми побачимо ці особливості нам відкриються  плюси і мінуси у сприйнятті проповіді, а також  можливості і перешкоди втілення   в житті конкретної особи, яка є живе на свому рівні розвитку.

Це дуже важливо звернути увагу на те хто є перед нами і на якому рівні розвитку він знаходиться. Буде прикро, коли  наша закритість перед людиною може спричинити перешкоду у проповідуванні Божого слова і Боже створіння буде мати труднощі сприйняти беззаперечну істину: що Бог є любов!

2.1. Загальний огляд особливостей молодіжного середовища

Суспільне і  культурне середовище, в яке потрапляє молода людина, в якому розвивається і стає дорослою, дуже сильно впливає на неї.  Ті зміни, які стаються в середовищі не можуть обійти стороною молоду людину, яка спілкується з іншими, яка дивиться телевізор, проводить багато часу в інтернеті.  І врешті ми ж самого малечку звикаємо до того, що на нашу поведінку впливають інші.

Сучасна епоха, яку можемо назвати технічною і інформаційною епохою, подає величезну кількість інформації, яку просто не в змозі переробити, що у свою чергу може принести навіть загрозу. Адже молоду людину може спіткати розгубленість в незнанні що саме вибрати корисного для свого життя.  Вже немає сумніву, що багато інформації подається з комерційною ціллю, тому є багато фейкових повідомлень.

Із розвитком технологій, механізованості, автоматичних пристроїв людство поступово віддаляється від природи, творячи так звані острови сучасного життя, де можемо побачити штучна умови існування: штучне освітлення, парове опалення, синтетичний одяг і рафінована їжа, поверхи і ліфти, спілкування завдяки сучасним технологіям, навіть виникло поняття: електронного молитовника, електричних свічок, звучання записаного співу у храмі.  Все це показує нам наскільки наше життя тісно зв’язана із технологіями, які поступово заміняють людину.

На перших сторінках Біблії ми зустрічаємо застередження Бога, як ознака спасіння: що в поті лиця твого будеш працювати.  Таких видів професії встає чим раз тим менше,  що в свою чергу творить ідеал доброї праці: багато заробляти і мало працювати.

Це приводить до того, що людина мало рухається, але в цей же час має багато психічних перевантажень, котрі перетворюються у стрес, не даючи можливості  відновлення миру і спокою. Постійно напружена людина все частіше говорить про проблеми і конфлікти не тільки із своїми ближніми, але і з самим собою.  Живучи в такому середовищі вирішення проблем ускладнюється, оскільки життя є складним і переживання людини стають заплутані, людина часто поводить себе розгубленою: Я не знаю що маю робити? Яке би рішення не прийняв, воно завжди буде помилковим.

Можемо зауважити як швидко біжить час, як людина перебуває в постійному напруженні встигнути, як ми підганяємо один одних під страхом, що може бути вже запізно.  Таким чином час стає для нас якоюсь недосяжною цінністю, бо він є і його немає, його постійно втрачаєш, і тому потрібно використати максимально у значенні чим більше зробити. В даному випадку якість відходить на друге місце.  Тому людина може робити багато, але прожити якісно – мало.  Що є викликає так звану депресію: я існую, але не живу. Адже життя смакується, тільки вільною людиною. Сучасна людина все більше відчуває свою залежність, тобто невільність.

Ми стаємо залежні та грошей, залежно до торговельних зв’язків, політичних напрямків і законодавства, різних договорів і контрактів, в які втягуємося, чим раз тим більше, щоб мати гарантію, безпеку і захищеність. При будь-яких коливаннях ці гарантії можуть потерпіти крах: інфляція, політичні зміни, природі катаклізми.

Ніколи так ще проявлявся перевага розуму над емоційним і тілесним. Якщо колись переважали фізична сила над мозком, бо все треба було здобути своїми силами, то сьогодні людина, використовуючи сучасні здобутки, зникає як неповторна і унікальна особа, яка має задум Творця, ще перед її приходом у світ. На запитання “Чому я живу у цьому світі?” потрібно постійно переглядати відповідь, яка залежить від різних впливів на людину. Статева індентичність ввійшла у фазу “неутро”, “ніякий”, або “мінливий” . Якщо раніше жінки задивлялись на чоловічий спосіб життя, цінності і бажання, то зараз вже стає нормативним зміна статевості.

Сучасна молода людина особливо в містах стає все більше частиною маси, роблячи те, що робить більшість. Це спонукає до пошуку так званого “полегшення” в орієнації серед такої великої кількості пропозицій: приналежність до певної кращої “групи” – відомої фірми одягу, спортивної команди, музичного стилю і т.д. Молода людина вливається в цей натовп, масу подібних індивідумів і зникає там, находячи так званий “комфорт” перед хаосом незнання, що їй корисне.

 

Сучасна молода людина, а тепер вже і деколи діти, почали все більше показувати ознаки відчуття браку бути любленими, зрозумілими, відчуття самотності в оточені близьких людей, пошук чужих, які тебе сприймуть, відчуття постійного незадоволення життям, нарікання і осудження інших і часто особисто незнаних, постійної критики, нерозуміння сенсу і цілі життя, втрата сімейних цінностей, духовна криза із пошуком нових форм “поклоніння”. Масовість поширення інформації  стоврює умови для того, щоб людина загубилася в цьому потоці, щоб дійшла до висновку, що все є абсурдом і єдиному кому, ще можна вірити – це самому собі, але і це не буде тривати довго.

Втрата сенсу життя, відстань від Творця, хаос у егоїстичній  поведінці людей, культура споживатства і легкого збагачення, доводить до почуття виживання серед інших. Це не нагадує творинний спосіб мислення: сильніший виживає? Це не нагадує боротьбу методом знищення іншого, маю життя Я.

В цій боротьбі за виживання вже не є суттю постійна ідеологія, стабільні принципи чи твоя неповторність, а є принцим пристосування задля виживання! Поняття великого мистецтва, замінено дешевим і яскравим “ширпотебом”. Дешево, швидко, миттєво, яскрово, легке на сприймання (не думаючи) – це критерії потеб сучасної молоді. Нав’язані потреби чи дійсно, які є природніми і корисними для повноцінно життя людини. Учні в школі, студенти в університеті, вірні в храмі все частіше поводяться за логікою “покупець в магазині”, який вирішує, що йому потрібно на сьогодні: які є знижки і що вигідно.

Політична діяльність молоді, яка може вплинути на своє теперішнє і майбутнє  все більше проявлється в байдужості до всього, що оточує її. Нехай думають інші. Чиясь приватна думка для розгубленої, не зорієнтованої, бездосвідної людини може стати, основою її думання. Це означає, що молода особа може повторювати чиїсь думки і так формувати немов своє бачення,  яке насправді не буде її особистим баченням, але лише плодом маніпуляції зі сторони інших більш спритніших від неї.

 

Якщо звернула увагу на розвиток сучасного суспільства з позитивним оком, то побачимо, що відбулися і позитивні зміни. При збільшенні інформаційного потоку молода людина може з великою легкістю доступ до джерел інформації і її перевірки.  З усуненням кордонів та  можливістю подорожувати у різні куточки світу молода людина може безпосередньо отримувати інший досвід, здобувати знання і творити взаємообмін.  Таким чином з’являється багато перспектив, де при правильному орієнтуванні можна краще здійснити своє покликання.

Віддаленість від авторитетних особистостей, які могли лише нав’язувати свої минулі думки, поруч із ризиком помилковості, все ж таки може збільшити відповідальність, інноваційні форми та підхід.

При правильному використанні технології на благо людини, як це було і в самому задумі,  людина завжди залишається не тільки відповідальною за життя в природи, але також  і в поширенні технології та вплив їх на життя людини, щоб зберегти цінність людської праці і незалежність її від технології.

 

 

При цьому слід зазначити, що велика частина ціннісних орієнтирів не змінилась у людини. Сюди можна віднести як людські вади так і позитивні риси: це прагнення уваги до себе, визнання своєї значущості, страх перед смертю, переживання любові, співчуття тим, хто потрапив у біду, волонтерство.

 

Сім’я

Не секрет, що у сучасних сім’ях спілкування між дітьми і батьками відбувається виключно по побутовим потребам, менше – по внутрішнім, духовним. Телевізор, інтернет заінив розмови на тему новин. Частіше можна почути вислів, якщо би не соціальні мережі, то я би мало що знала про свою дитину. Тому навіть у сім’ї сучансого суспільства її члени відчуваються покинутими, обмеженими увагою.

Батьків, які могли би стати мудрими порадниками, замінили якісь там “Цінні поради” з інтернету. У сім’ї зникла спільна молитва і разом з тим можливість духовного досвіду, життя.

 

2.2. Особливі характеристики у молодіжного періоду

– Ранній підлітковий період 10-12 років

Особливості фізичного розвитку.

Переповнення енергією, швидке зростання, люблять діяти, спочатку роблять, потім думають.

Плануйте різноманітні корисні заняття: ручна праця, ремесла, активні ігри та сценки. Заохочуйте роздуми про наслідки своїх вчинків.

Галасливі, люблять сваритися.

Приходьте раніше дітей, щоб встигнути проконтролювати їх поведінку. Допоможіть їм зайнятися чимось корисним і цікавим. Заохочуйте врівноваженість і спокій. Самі створюйте спокійну атмосферу.

Люблять бути поза приміщенням.

Дітям цього віку дуже важко всидіти в закритому приміщенні. Часом, навіть цікаве заняття не зможе їх зацікавити, якщо на вулиці сприятлива погода для прогулянки. Тому якомога частіше організовуйте різноманітних прогулянки на свіжому повітрі, мандрівки, табори, де також можна планувати, ще більш цікавіші уроки віри.

Подобається робити важку, що вимагає високої компетенції роботу, виявляти індивідуальність і відмінності.

Пропонуйте заняття для застосування їх здібностей. Допоможіть дітям виділитися. Організуйте інтелектуальні та рухливі ігри, тренуйте їх навичкам гри.

Перетворюються з дитини в дорослого, і набувають здатності, притаманне підлозі.

У цей момент діти потребують особливої ​​підтримки і розуміння. Допоможіть підлітку відчути, що він по-своєму привабливий. Ніколи не акцентуйте увагу на їх фізичний розвиток. Просто і природно приймайте кожного. Хлопчики і дівчатка цього віку часто бояться, що хтось побачить їх тіло. Поважайте їхні почуття. Розповідь про подібних почуттях може допомогти дитині відчувати себе вільніше.

Особливості розумового розвитку.

Вчаться в активній діяльності.

Необхідно активно задіяти дітей в навчанні. Їм швидко набридають лекції. Кожне заняття для них має бути новим. Вони не люблять повторів.

Сильне усвідомлення географії та історії, фактичне вивчення.

Вийміть користь з інтересу дітей до історії і географії, закликаючи їх до вивчення біблійної історії та географії. Працюйте з картою, плануйте подорожі, малюйте з ними нові моделі.

Дуже критичні, особливо до дорослих.

У цьому віці діти шукають лідера, на якого в той же час можна покластися. Тому будьте прикладом осмисленості і чистоти. Вмійте вислуховувати підлітків і частіше говорите з ними на цікаві для них теми.

Розвивається логічний розум. Дедалі більше усвідомлення інших вірувань і ідей.

Дайте можливість дітям висловлюватися на заняттях, робити свій вибір у вчинках. Навчайте їх розумно обгрунтовувати вчинки. Завжди слідкуйте за тим різні точки зору. Дайте зрозуміти дітям, що ви не байдужі до їхньої думки.

Буквальне мислення. Важко сприймають символізм.

Уникайте використання об’єктивних прикладів, які швидше за заплутують, ніж прояснюють думки. Пояснюйте просто і ненав’язливо, не використовуйте мудрі фрази і символи.

Бажають робити все добре, але втрачають інтерес, якщо чиниться тиск.

Залучайте і заохочуйте спроби нових видів діяльності, допоможіть їм розвиватися і одночасно учите доводити справу до кінця. Частіше хваліть і підтримуйте ідеї підлітків.

Особливості соціального (громадського) розвитку.

Можуть приймати відповідальність на себе.

Організовуйте уроки з відповідальними особами за певну тему. Придумайте різні комітети, групові планування, щоб кожен ніс якусь відповідальність, і обережно допомагайте їм у цьому, щоб самі діти не помічали, інакше у них пропадає почуття відповідальності і з’являється почуття недовіри до нього.

Сильне почуття компанії, команди.

Дозвольте класу стати дружною командою. Підсилюйте почуття приналежності і особисту увагу. Але не сподівайтеся, що вони візьмуть вас в свою компанію. Вони хочуть бути самостійними.

Для підтримки інтересу на уроці потребують повної зайнятості.

Необхідно задіяти їх під час роботи в класі. Учительський монолог у підлітків просто не знайде відгуку, тому дуже важливі різного роду дискусії, гри в ролях і т.д.

Мають самосвідомість.

Підлітки думають про себе так багато, що їм здається, що про них думають і інші. Будьте обережні, щоб не зробити зауваження, яке може бути сприйнято як критика. Дітям необхідно заохочення. Найчастіше відзивайтеся про них позитивно.

Особливості емоційного і духовного розвитку.

Надчутливі до критики.

Будьте обережні, вибираючи шлях до їх душі. Бережіть почуття дітей. Ніколи не виправляйте, принижуючи. Якщо можливо, робіть це наодинці.

Хочуть здаватися зухвалими і сміливими.

Молодші підлітки люблять історії про сміливих і зухвалих людей. Ці історії підтримують їх власну потребу випробувати пригоди і проявити мужність. Закликайте їх приймати рішення бути на стороні Бога і мужньо стояти перед будь-якими випробуваннями.

Гостре почуття гумору, більше шуму і хихикання.

Викликайте і правильно направляйте гумор. Вивчайте оцінювати що смішно, а що ні. Дозволяйте собі сміятися разом з ними.

Потребують не в емоційній, а скоріше в практичній і реалістичної релігії з біблійними підставами доб

 

– Середній підлітковий період 13-15 років

Старший підлітковий вік (13-15 років)

Особливості фізичні розвитку.

Дуже швидко ростуть. Дівчатка ростуть швидше, ніж хлопчики. В організмі відбувається багато внутрішніх змін. Зазвичай вони незграбн і розсіяні. Безмірна активність змінюється періодами слабкості, втоми.

Особливості розумового розвитку.

Гостра пам’ять. Їм цікаві відкриття і пригоди. Чи здатні по-справжньому мислити (руху до абстрактного). Часто ставлять під сумнів авторитети. Роблять поспішні судження. Розвинута уява. Мають велике почуття гумору.

Особливості соціального розвитку.

Хочуть бути вже дорослими і чочуть бути незалежними від дорослих, хочуть належати «групі», мають сильне почуття відданості, показують себе щасливими, перебувають у статевому розвитку, схильні до пошуку моделі героя, геройських актів.

Особливості емоційного розвитку.

Відчувають себе незрозумілими з боку дорослих і однолітків.  Їх емоції коливаються від крайнього ступеня радості до печалі. не вистачає самоконтролю над своїми емоціями, емоції загострені.

Особливості духовного розвитку.

Вони вимагають практичної віри – тут і тепер. Представляють своє служіння – хочуть самі служити. Ними опановують сумніви в питаннях віри. Шукають ідеал (в думках і вчинках людей).

 

– Юність і рання зрісліть 16-18 років

Особливості фізичного розвитку.

Вони переростають свою незграбність мають привабливу зовнішність, доросліші. у них заміний дуже сильний апетит, формуються фізичні звички, стурбовані своїми статевими змінами.

Особливості розумового розвитку.

мислення досягає нових висот., люблять дебати і суперечки, Дуже творчо і ідеалістичні, Виростають в судженнях, їх уяву зазвичай знаходиться під контролем розуму і осуджень, суб’єктивних в своїх судженнях.

Особливості соціального розвитку.

Вони належать компаніям або до виключної соціальної групи, вони привабливі для протилежної статі (хоча і не завжди), їх дуже цікавлять власні особливості і свій зовнішній вигляд, чи хочуть соціального затвердження, намагаються знайти своє місце в суспільстві,  Зростає бажання допомогти іншим.

Особливості емоційного розвитку.

Емоції все ще напружені, тепер вони більш здатні контролювати свої емоції, вони ще можуть бути не в настрої, похмурі, стурбовані, часта зміна настрою, схильні до депресій, шукають безпеки, люблять розваги та задоволення.

Особливості духовного розвитку.

релігія-віра стає особистою, Я ВІРЮ, показується в ділах, у конкретних вчинках, релігіна емоційність – красиве, захоплююче. зростають сумніви у вірі і багато хаосу на основі власних субєктивних висновків, здатні оцінити абстрактні поняття і увійти в атмосферу поклоніння, обожнення.

– Старша Молодь 18-30 дозрівання, реалізація, дорослість

Цей вік характеризується високим рівнем інтелектуальних можливостей, творчих і професійних досягнень.

Особливості фізичного розвитку.

Серед них особливо виділяються потяги до фізичної та сексуальної активності, до високої оцінки свого фізичного розвитку.

Особливості розумового розвитку.

Самоспостереження за своїми діями, актами поведінки, переживаннями, думками й іншими проявами психічного життя.  Сприятливі умови для переходу до вищих рівнів абстрактного та узагальнюючого мислення, розвивається потреба в теоретичному обґрунтуванні явищ дійсності, виражається схильність до теоретизування, творення абстрактних теорій, захоплення філософськими міркуваннями. Абстрактна можливість стає цікавішою і важливішою за дійсність, оскільки вона не знає ніяких обмежень, крім суто логічних.

Особливості соціального розвитку.
Дружба, Вище навчання, різні групи, сім’я, робота. Потреба в безпеці в ранньому юному віці підсилюється і реалізується не тільки в групі однолітків і в родині, але й із дорослими за межами родини. Потреба в самореалізації, розвиткові власного “Я” означає прояв своїх здібностей та їх подальше вдосконалення, втілення для спільного добра, зароблення на своє самостійне життя.  Людина у період ранньої дорослості відкрита для спілкування, заводить нові знайомства, дружні зв’язки, закохується, створює сім’ю. намагання кожної людини увічнити себе, внести свій значущий внесок у розвиток суспільства

Особливості емоційного розвитку.

Спілкування із однолітками, реалізує потребу в коханні, тому що спілкування з друзями стає інтимно-особистісним (дружба, кохання).  Потреба в повазі, досягненні – це прагнення до успіху в діяльності. Пріод глибоких криз через невдачу.

Особливості духовного розвитку.

Вірю і передаю віру іншим. Пошук “іншої” віри, цікавішої, глибшої, вищої. Особиста віра скріплна життєвим досвідом. потреба духовного наставництва і бути наставником вчити інших. Криза віри і з глбшим сприйняттям життя: хвророба, смерть, справедливість і почутття відповідальності за всіх і все…

 

 

Періоди молодої людини

Життя молодої людини поділяється на кілька періодів, зокрема деякі вчені вирізняють три основні.

Перший – це так званий період пошуку, коли молода людина визначає, ким бути, якою бути, яку професію, спеціальність обрати, де реалізувати свої здібності.

Протягом другого періоду молода людина інтегрується в суспільство. Йдеться про початок трудової біографії юнаків та дівчат у будь-якій сфері – на виробництві, у науці, культурі тощо.

У третій період розпочинаються інтенсивна творча праця молодої людини, завершується її соціалізація та становлення (коли здебільшого обрано фах, здобуто освіту, набуто професійних навичок, створено сім’ю, є власне житло).

Отже, слід наголосити, що молодь як специфічна соціально-демографічна група суспільства визначається не лише за віковими критеріями, а й за місцем, котре вона посідає в соціальній структурі суспільства, за особливостями соціального становлення та розвитку.

Зазначене у сукупності, з одного боку, відрізняє молодь від інших вікових соціальних груп суспільства, а з іншого – дає їй змогу об’єктивно посісти своєрідне місце і бути задіяною в усіх сферах життєдіяльності конкретного суспільства.

Етапи зрілості віри

Беззаперечно, що віра це дар від Бога і єдиним її джерелом є Він Сам, але цей дар є особливим бо дається людині не для того, щоб просто мати, але щоб він, цей дар став одним із середників спасіння людини (пригадаймо: хто вірує і охриститься, той буде спасенний ). Людина, яка отримала дар віри, є покликаною далі плекати цей дар так, як кожний дар від Бога(пригадаймо притчу про таланти). Отож людина, отримавши цей дар, повинна дбати за зріст і утвердження віри. Це здійснюється кожного дня і при кожній ситуації. Той, хто вірить – той визнає присутність Бога у своєму житті, ця присутність повинна бути відчутна все чіткіше і радикальніше, але не обов’язково відразу.

James Fowler спостеріг деякі етапи віри у людини, про які піде мова[1].

Він каже, що вже в новонародженої дитини є певна здатність релігійного почуття, котре можемо розвинути і, також, заблокувати його реалізацію. Людська спільнота – це місце, де людина може розвинути це почуття і виразити його у культурі у обряді. Отож, етапи віри є також послідовними, як і сам розвиток людини і слідують цьому людському розвитку.

Інтуїтивна віра (близько 0 –2- 6/8 років):

Все, що дитина сприймає, то лише на рівні інтуєктивному і почуттєвому. Бачачи і наслідуючи інших, дитина формує свій погляд на Бога і Бог у баченні дитини є таким, який є у  її уяві світ.

Казкова віра(близько 6/8 – 11/13 років, або й пізніше):

Вживаючи і розвиваючи активно мислення, дитина вже починає формувати свій світогляд через конкретні приклади у казках, розповідях, історіях. Тому, Бог виступає, як один із героїв однієї гарної історії, яку дуже мило слухати, але не більше, або ж Бог караючий і відшкодовуючий.

Віра через переконання або віра у спільноті( бл. 11/13 аж до входу до дорослого віку, або ж далі)

У цьому віці розвивається здатність абстрактного думання і здатність збагнути основні положення. Це дає можливості піти дальше слів, що написані і вдатися до роздумів. Юнак усвідомлює також, що його думки не є одинокими і, що інші можуть думати на свій лад; відчуває свою окремішність від інших, а разом із цим і свою ідентичність. Відкриває нові питання життя: сенс життя, цінності, ідеали, ціль життя, початки і мета світу, відносини між людьми. Також торкає і те, у що він вірить і у цінності, згідно яких він хоче жити. Бог виступає у вірі юнака як Той інший, котрий є вірним другом, тим, хто є завжди поруч і завжди готовий допомогти, той, від якого дуже залежить невідоме майбутнє і, навіть мене самого. Спільнота, у якій знаходиться юнак є для нього водночас і допомогою у збереженні віри, і випробуванням своїх переконань і ідеалів.

Віра особиста – розважлива(початок дорослого віку)

У цьому етапі все передумується, особливо те, що було прийнято без особистого переконання: віра, цінності життя, ідеї, ідеали, цілі і обов’язки. Все переходить через критику. Почуття відповідальності спонукають передумати все і дати усьому сенс та зрозуміння: чому саме так роблю, а не по-іншому, що це може значити, чи це справді так? емоційність відходить на другий план – її замінює ясність, послідовність, стабільність і серйозність до дій. У цей час можливий, навіть, відхід від спільноти, у якій були початки віри і пошуки чогось, що може більше відповідати переконанням і потребам. Звертається дуже велика увага на свою особистість і максимальний самоконтроль: моє життя в моїх руках.

Віра переосмислення або віра упорядкована(бл.40 років, деякі до неї не доходять)

У якомусь часі людина доходить до свідомості, що його бачення світу, переконання часто зазнають змін і крахів. У питаннях віри доходить до переконання, що правда не може базуватися лише на одному пункті бачення. Віра переходить ряд випробувань і переосмислень, але вже у спосіб більш об’єктивний, тому немає страху у спілкуванні із іншими віроісповідуваннями, а навпаки є бажання творити діалог.

 Віра універсальна(зустрічається рідко, серед святих )

У цій фазі людину почувається відновленою у своїй ідентичності, своїх ідеях, цінностях, переконаннях. Ця віра вже буде базуватися не на насильницькій правоті у те, що віру, а визнанні віри у спосіб ділення і діалогу чи то особистого, чи то суспільного. Приходить усвідомлення цілковитої спільності з Богом через дарування себе Богові. Ці особи показують нам вже тут, що має бути реалізоване у майбутньому в Бозі, поводяться так, ніби Царство Боже вже настало.

Критика: у цьому цікавому баченні все ж є деякі недомагання. Ці спостереження можна віднести до інтер – релігійної і у більшій мірі до західного способу практики релігії. Говорить про сенс життя, але не вказує, який конкретно. Іде перехрещення розвитку розумово – фізіологічного і досвіду життя, котрий досить переважає в останніх етапах. Святість для нього це останній ступінь і прирівнюється до бездоганності, але знаємо, що недомагання не стають на перешкоді до святості, а допомагають.

 

[1] Пор. Emilio Alberich – Ambrosie Binz, Adulti e catechesi, Elle Di Ci, Leumann, 1993, 83.

660 total views, 1 views today

Переглядів було:0