Хай Бог тебе благословить

три кроки молитви з Марією по дорозі духовного життя, живих відносин з Богом

Видрукувати Видрукувати |« назад

Марія – це наставниця духовного життя, вчителька молитви

Основою духовного життя є наші відносини із Богом. Ці відносини стають явними в часі молитви.  Які відносини з Богом, так і є молитва. Молитва без живих відносин з Богом, це просто текст, але не є твоєю історією життя. Молитва без особистої твоєї історії – це не твоя молитва, це не твої відносини з Богом, а когось, тому відносини неправдиві породжують не правдиву молитву. Важливий є текст, важливі є слова, але без живих і правдивих відносин текст і слова не будуть живими, твоїми, від серця.
Тому перед словами і текстом, були завжди відносини, зустріч, стосунки. Саме вони породжували живу історію і живі слова, або ж просто те, що було у серці людини, що виражалось у словесний чи безсловесний спосіб.
Часто зустрічаємо свідчення, що батьки чи близькі рідні навчили тексту молитви, але не кожен може засвідчити, що передали добрі відносини з Богом.

Правдива молитва не є вираженням людини чи якимось самовираженням, а є свідченням дії Духа Святого на людину.
Молитва є вираженням відносин із Богом. І починає ці відносини завжди Бог. Він є початком усього. Тому ми даємо лише відповідь, на Його діяння.
Молитва починається в нашому серці, але починає її Дух. Дух її провадить і залишає плоди молитви.

По спілкуванні із нами ми можемо побачити як до нас відносяться інші: чи ми бажані, а може нас уникають, чи є щирість між нами, а може проста формальність.
Нас від самого малку вчать добрих відносин з іншими, щоб ми їх плекали і берегли. Для цього мати добрих батьків, доброго вчителя – це найважливіше, адже саме вони є першим, кому ми довіряємо і переймаємо все.
В нашому духовному житті ми також потребуємо мати духовного батька-вчителя,  який би нас навчив добрих і правдивих відносин із Богом.
Марія є найкращою вчителькою духовного життя, вчителькою молитви. Серед всіх людей Марія мала найтісніші стосунки з Богом, стала видимим храмом для невидимого Бога, який прийняв плоть від неї і став людиною.

Марія з Назарету – це смиренна вчителька духовного життя. Мало говорить, але багато слухає, ще більше проявляє святість у вчинках. Вона є справжнім педагогом, який бере за руку і веде до Бога дорогою живих і правдивих відносин, кроками живої молитви, в наповненні Божим словом і натхненні Святим Духом.

Ми молимося до Марії, а можливо краще сказати: ми молимося з Марією? Тобто ми звертаємося до Неї, але прямуємо до Бога.

Відразу нам потрібно вияснити, що кожна наша особиста і спільна молитва має бути скерована до Бога і тільки до Нього. Це означає, що тільки в Христі ми можемо віднайти спасіння і досконалу єдність з Богом. У Своєму прикладі життя, у Своїй людськості Він відкриває таємницю життя з Богом. Входячи в життя Христа, наслідуючи Його, натхненні Духом Святим, ми відкриваємося на обійми нашого небесного Отця.

Цей шлях досконало пройшла Марія, а також багато святих. Тому ми звертаємося до них і просимо їхньої допомоги, щоби разом увійти у таїнство Божого життя. Чи можна без них обійтися, чи можна уникнути звертань до святих?
Знаємо точно, що Марія та святі не є перешкодою у Божій славі, бо саме вони входять у неї і в Бозі вони прославились. Так захотів Господь Бог, коли вибрав пророків, святих і Пресвяту Богородицю, щоб через них виявити Свою волю і показати Свою видиму присутність. Ні Марія, ні святі не шукали особистої слави, а навпаки все робили на славу Божу. А це вже Бог прославляє їх: найперше на небі і також на землі. Творець прославляється у Своєму творінню. Якщо хтось би шукав власної слави, Бог би таких не прославив і дозволив, щоб вони увійшли в Його славу.
Тому вшановувати, наслідувати, молитися, мати живі відносини із Божими вибранцями – це велич Божу і Його ділання у житті Святих!

Коли молимося до Марії, маємо знати, що кінцевою метою молитви має бути Сам Бог: Отець, Син і Дух Святий. Нам важливо знати, що Марія завжди залишається Божим творінням, натомість Бог завжди є Творець, Спаситель і Владика Всесвіту. Вона сама це визнає і вчить нас цього у молитві: “Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм”

Молитва звернена до Марії та до святих ніколи не зупиняється на них, їхніми устами наша моління скеровується до Всемогутнього Бога. Приходячи до Марії, вона бере нас за руку і веде нас до Небесного Отця. Вона ніколи не зупиняє увагу на собі, ніколи не замінить Бога, ніколи не відверне від Творця. На жаль в сучасній культурі, яка все сортує і відокремлює, є небезпека у приписуванні Божих ознак не тільки Святим, але і живучим створінням, творячи з них ідолів. На приклад культ батька-матері, культ дитини починається зі слів: кого ти найбільше любиш?
Маємо пам’ятати – що Бог є джерелом любові, і любити Його – це черпати з обильністю цей дар любові і ділитися ним з іншими.

Молитва тиші і слухання

Тиша є необхідною для людини. Тиша є початком величного! З тиші створився світ. Тиша є початком життя. Тиша є ознакою приготування і дуже важливого, уваги і готовністю прийняти, наповнитися.
Нашу тишу можуть порушити не тільки крики, але прості шорохи, які можуть створити перешкоди як крик. Брак тиші, породжує брак спокою.

Про Марію ми мало знаємо із Нового Заповіту, але цього достатньо, щоб зробити висновок, що саме вона стала прикладом смиренності перед Богом. Саме тому вона стала свідком дуже величних подій, але ця слава, велич ніколи не руйнували її простоти і покори.

Питання: Що наповнює наші думки в часі того коли і ми стаємо учасниками величної події? Чи змінюється наша поведінка, особливо по відношенню до наших ближніх? Яке місце займає Бог у наших радостях і успіхах?

Лук 2 19 Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.

Лук 2.51 А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.

Молитва тиші – це не тільки коли уста закриті, це перш за все тоді, коли відкрите твоє серце, щоб слухати і зберігати Боже Слово. Коли ти відкриваєш серце перед Богом, ти закриваєш вуха перед людським. Молитва тиші – це поєднання очікування і уваги, щоб зуміти почути Божий голос.

Відсутність звуків,  закрити уста –  це зовнішня ознака для людей,  тишина для Бога –  це відкритість  твого серця перед Ним, навіть тоді, коли хочеться кричати від нерозуміння, що діється, або від захоплення, що це діється саме з тобою.

Питання: чи вдавалося зберігати тишу  у хвилини нерозуміння,  або в час захоплення?

 

Молитва слухання  і послуху

Лук. 1. 29 Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Лук. 1. 34 А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

У час об’явлення вона залишається простою людиною. Багато чого не розуміє з почутого, але не сумнівається в Бозі, не хитрує, не сперечається, не займається зайвою уявою чи іншим, що походить від власного егоїзму, лише виявляє свої немочі.

Зустрічі з ангелом закінчується словами довіри і смирення: Лук. 1.38 Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!”

Питання: Як закінчується наші молитви? Яка є наша поведінка в часі слухання Божого Слова на проповіді, або  особистого читання Святого Письма?

Молитва послуху і прослави

Коли ми даємо Богові можливість діяти в нашому житті, Бог починає творити дивні речі. Наше життя наповнюється різними дивовижними знаками. Ми все більше відчуваємо Його присутність.  Той хто виконує волю Божу,  той стає учасником Божого життя тут на землі.  Марія показує приклад того, що відбувалося з нею після того, як вона погодилася бути слугою Господиньою.  Вона зустрічається з Єлизаветою і  і величає Бога.

Забути за Творця, відсторонити Його від людського життя –  це є основна спокуса сьогоднішнього світу, в центрі якого чимраз тим більше ставиться недосконала людина, який приписується все і від якої нібито залежить все.  Це ментальність може вплинути на наше духовне життя  і таким чином молитва прослави/подяки може стати як не забутою, то другорядною.

Питання: як часто починається твоя молитва в ранці і в часі дня з прослави? Як часто ти засвідчуєш діла Божі у твоєму житті перед ближніми?

 

684 total views, 1 views today

Переглядів було:0