Хай Бог тебе благословить

Значення учителя у нашому житті, якщо хочемо бути учнями

Видрукувати Видрукувати |« назад

Учителю – так ми називаємо особу, котра впливає на нас, котрій довірили своє життя, за котрою хочемо піти, котру хочемо наслідувати. Його ми залюбки слухаємо, даємо запитання і хочемо отримати відповідь. Учитель ні тільки захоплює тим, що знає більше, але й тим, що знає, як передати тобі ці знання. Учителя не тільки цікаво слухати, але ще й хочеться почуте спробувати на практиці, хочеться показати видимий плід почутого. Учитель – це той, котрий входить в твоє життя, щоб дати тобі все, щоб ти сам став учителем, а можливо і перевершив його. Є такі учителі, котрі на все життя зберігають цей титул, бо це є частиною їхнього життя.
Чи буває учитель без учнів? Звичайно, що ні… Так само як учень без учителя. Учень учитель вони зв’язані між собою і один без другого не можуть бути, бо те, що дозволяє себе назвати так – це присутність іншого.

Питання:
1. «Учнем може називатися НЕ той, хто багато говорить і дає багато запитань, але той, котрий уміє слухати учителя і також …..»
Що можна ще сказати на місці цих крапок? (наслідувати Його, бути його продовженням).
2. Чи є такі особи у вашому житті, котрих ви називаєте Учитель і чи вони звертали увагу, реагували на те, щоб ви були їхніми учнями?
3. Я можу називати Його Учителем, але чи Він назве мене своїм учнем?

Історія.
Учителю, я вже не твій учень…

Вони називали Його “Учителем”. Він їх покликав і вони пішли за Ним. Вони слідували за Ним туди, де Він ішов, вони слухали Його і завжди дивувались Його науці. Розділяли з Ним усе і навіть погодились покинути усіх, щоб бути з Ним, а дехто пообіцяв навіть віддати своє життя за Нього. Все було так піднесено і радсіно, як би не одна ніч…
Ця ніч перемінила все, тоді вони в останнє назвали Його Учителю, мабуть саме в ту ніч, вони зрозуміли ціну цього слова, в цю ніч зрозуміли вагу слова учень!

Один з них за столом дав останнє запитання про себе: “чи це не я, Учителю?” А з часом поцілував Його кажучи: “Радуйся, мій Учителю!”, це був останній раз, остання зустріч. Саме тоід, він в останнє почув, як назвав Його Учитель: “Друже…. ”
А інший в ту злощасну ніч не насмілився назвати себе учнем, хоча ішов за Ним, хоча був не далеко від Нього, хоча ….
Остання ніч, остання наука вплинула на них, сколихнула всіх Його учнів …
Залишається питання:
Що ще має бути у відносинах, щоб Учитель назвав тебе Своїм учнем? Що ще має має бути, щоб Учень і вчитель залишилися разом?

 

 

Один вчитель…
про того ж вчителя…

Коли Він починав говорити всі відразу замовкали і дуже уважно слухали кожне Його слово…
Коли Він навчав…. ой,  вибачте проводив коуч-сесії або семінари…то збиралися натовпи людей… без жодного оголошення… Одного разу зібралося стільки людей,  що було важко навіть визначити точну їхню кількість…. Тому порахували лише чоловіків:))) а, і до речі, для всіх учасників був фуршет…
Було багато бажаючих стати Його учнями… завжди Його коуч-сесії відвідувало близько 70 постійних учасників… а може і більше…
Були й такі, що приходили до Нього навіть в ночі…
Всі знаєте, скількох Він обрав стати учнями…

І все було б добре…. якщо б не заздрість та ненависть інших вчителів, які не мали такого успіху….  вони об’єдналися щоб знищити Його…. і щоб це здійснити вони використали всі можливі засоби…..  їхнє статус, суспільне становище, гроші….
Вони прагнули підірвати віру та довіру до Нього, знищити Його авторитет і особливо,  поставити під сумнів все чому Він навчав, про що говорив… …

В цих днях насмішки, глузування,  знущання,  перекручування Його слів… все це стало веселою розвагою для них…….

Для Нього це не було несподіванкою…. Він був готовий все це прийняти…
а для учнів… мабуть, ні…  вони налякалися, втекли, заховалися,
а дехто, навіть, не наважувався зізнатися, що є Його учнем (недільна історія)…..

Він помирав… і поруч стояв…… лише ОДИН…. один учень….

Бо вірив….
вірив Йому…
вірив до кінця… ой, тут знову не зовсім точно….
вірив,  що буде продовження… що  ЖИТТЯ буде тільки після смерті…
(Марія Волчак)

 

2 тимофія 4 розділ
Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.

1 тимофія 1 розділ

3. Відходячи в Македонію, я просив тебе залишитися в Ефесі і наставити декотрих, щоб вони не навчали іншого.

4. І не займалися байками і родоводами нескінченними, котрі викликають більше сварок, аніж Божої науки у вірі.
5. А мета наставлення є любов од чистого серця і доброї совісти та нелицемірної віри.
6. Від чого деякі ухилилися і вдалися до марнослів’я,
7. Маючи бажання бути вчителями Закону, але не розуміючи ні того, про що оповідають, ані того, що утверджують.
8. А ми знаємо, що закон добрий, якщо хтось законно використовує його,
9. Знаючи, що закон утворений не для праведника, але для беззаконних і непокірних, нечестивих і грішників, розбещених і споганілих, для зневажників батька й матері, для людиновбивників,

 

276 total views, 1 views today

Переглядів було:0