Хай Бог тебе благословить

зробити вибір з Богом

Видрукувати Видрукувати |« назад

 

Вибір у житті людини – це важлива частина її життя, яка несе за собою зміни, наслідки. Наслідки від вибору вливають на наступні можливості вибору. Тому ми не можемо окремо бачити ні наше життя, ні частини нашого життя, бо все взаємно пов’язано і залежить одне від другого.

Ти зробив вибір і наслідки його, можуть торкнутися інших.

Бог зробив вибір дати життя людині і вона почала існувати, вдихнув в неї і вона почала жити. Це був Його вибір, а вже людина наділена даром свободи, може зробити свій вибір – це життя прийняти чи відкинути, зупинити, навіть, знищити. В цьому якраз виявляється залежність у відносинах. Мій вибір впливає на життя іншого, а вибір іншого впливає на моє життя.

Це означає, що віруюча людина не може мислити без Бога, у без-божний спосіб. Якщо вона вірить в Бога, тоді вона дивиться на життя з думкою про присутність Бога. Вона має знати, що її вибір впливає на відносини з Богом, які можуть бути відкритими, або закритими. Щось як батьки і дитина. Вони, коли стоять перед вибором, завжди беруть до уваги: «а дитина?»  Не завжди це можна сказати про дітей, адже їхній дитячий егоїзм ще не дозволяє думати про інших. Лише підростаючи і приймаючи інших у своє життя, дитина починає вибирати також з огляду на інших, щоб було добре не тільки їй, але також іншим.

У віруючої людини вибір життєвої дороги має бути з Богом. Віруюча людина не може побачити свого майбутнього без Бога, бо у теперішньому переживає тісний зв’язок з Ним. Тому наш вибір, Бога і людини, є насправді спільним вибором. Звернімо увагу, що і Його вибір теж пов’язаний з нами. Вибір послати Сина, щоб Той воплотився – це однозначно було через прогрішення людини, щоб дати їй можливість повернутися до втраченого раю.

Історію особисту, історію Людства ми пишемо разом з Богом, тому ця історія є Історія відносин між Богом і людиною, Свята Історія. Такі історії є записані у Біблії. Читаючи цю велику Історії Бога і людини, хочемо побачити, яке місце займає наша особиста історія.

 

Вибір – це коротка зупинка перед продовженням твого життєвого шляху

Для декого – ця зупинка стає невимовною мукою, а для декого – це немов трамплін, який лише допомагає здійснити задум.

Коли ми йдемо рівною дорогою, тоді питання вибору порушується рідко, бо тут все просто: продовжувати чи зупинитися, вернутися назад, до вже добре знаного, чи йти вперед до ще не невідомого. Ці запитання є дуже прості і відповідь дати вже не так складно. Лишень тоді, коли перед тобою постає можливість вибрати між двома майбутніми незнаними напрямками, тоді потрібно дати перевагу тільки одному, залишивши при цьому інший шлях.

Вибрати напрямок – це означає продовжити свою життєву дорогу туди, де будеш скеровувати свій погляд, де маєш надію реалізовувати звої мрії, де твоє життя буде мати продовження і завершення. Віруюча людина, робить вибір завжди з поглядом у  майбутнє, бо минуле вже прожите і досвід минулого – це вже минула історія, а майбутня чекає нас попереду, тому потрібно зробити крок вперед, прощаючись з минулим і не тужачи за ним. Віруюча людина вірить, що події минулого мали своє значення в минулому і ціні були у своєму історичному часі, тому в новому є відкрита на нове. При цьому це нове не обов’язково має бути кардинально відмінним від минулого, а радше його продовженням. Творець у природі показав нам, що минулий урожай це продовження майбутнього, а стовбур дерева через кільця показує свій ріс, а люди через родовід показують схожість між поколіннями. Це означає, що віруюча людина не може починати з білого окремого аркушу, хіба, якщо він є наступною сторінко книги під назвою Твоє життя. Ми перегортаємо ці сторінки, бо приходить ранок і вечір, але продовжуємо писати історію.

Що буде написано на новій сторінці? Те, що продовжить твою історію життя. Від перших рядків буде залежати наступні, від наступні інші, так завершиться сторінка. Тому писати розкиданим текстом по всьому аркушу – це свідчить про хаос, про неясність, про непослідовність… у цьому є своє пояснення, але факт, що після таких уривків важко робити продовження, чимось є наповнено, щось написано, а купи не тримається … це у свою чергу впливає на наступну сторінку твого життя, яку важко перегорнути, бо не знаєш, що на ній маєш написати, не знаєш, що маєш продовжувати, бо єдиної думки немає. Читати такі сторінки ще важче, бо не знаєш звідки почати  і як має завершитися, не знаєш чи це висновок чи це запитання… У віруючої людини все просто і ясно, бо є послідовність, бо нема необхідності все починати спочатку, є бажання продовжувати все, бо ні за чим не приходиться шкодувати, а все нове і досі незнане переплітається вже з тим, що вже є записане. Все тримається одної  провідної думки.

Це немов хата, що будується, камінь за каменем і постають стіни, міцні і між собою тісно зв’язані. Від того який тісний зв’язок залежить міцність цілої структури. Ісус не випадково згадав, що наше життя маємо будувати на міцних підвалинах і наш вибір має мати місце підґрунтя, бо при перших сумнівних запитаннях ми завалимось. Віруюча людина робить вибір відповідально, тобто за кожний вибір може дати відповідь і ця відповідь не є оправданням, чи викручуванням своєї невинності із ситуації, а ця відповідь є поясненням, свідченням того, що до наслідків вибору було приготування і вибір цей був зроблений свідомо.

Вибір – це час пізнання себе і свого життя.

Це правда, що кожний вибір немов призупиняє нас, щоб ми задумались над ти, що відкриється перед нами і як може змінитися наше життя. Так, як може змінитися наше життя, бо вибір може вплинути на зміни в твоєму житті. Тут слід задуматися чи потрібні ці зміни і саме такі і саме в тому, що тобі запропоновано? Для таких відповідей потрібно знати себе, стан свого життя, щоб свідомо прийняти рішення прийняти чи відкинути пропозицію. Віруюча людина в час вибору пізнає не тільки що треба вибрати, але і себе в цьому виборі. Адже кожного разу минулий зроблений вибір відкриває приховану сторону життя, адже кожного разу вибір звертає увагу на те, що можливо не було актуальним в минулому, адже кожного разу вибір спонукає звернути увагу на себе, як ти реагуєш на запропоноване.

 

 

 

Небезпека робити вибір, лише задля здобуття результату, досягнення цілі перетворює наше життя лише в якийсь вид спорту, в якусь боротьбу і головним в цьому є отримати виграш. Тобто щастя полягає не в тому, щоб жити, але щоб досягати цілі, житя немає без досягнення цілі, досягнувши цілі, що є з життям, наступні цілі?

 

 

Вибір – це ознака свободи людини і вияв любов

Якщо би Господь не дав би нам свободи вибору, тоді наше існування на землі можна би було прирівняти до Пекла:

– де нема любові, бо любов є вільна, а не змушена

– де нема, радості, радість це вільне виявлення емоцій, а не натягнута усмішка

– де є рабство, пригніченість, муки, бездушність ….

 

ЗАпитання до роздумів:

Є така теза: ми творці своєї долі. Якщо ми творці,тоді з нічого робимо щось? Що саме ми можемо з нічого зробити щось?

Якщо ми творці, тоді, хто є Бог?

Вибір життя – це само вираження чи можливість здійснити задум правдивого Творця?

Як у твоєму житті вибір торкає життя життя інших людей?

143 total views, 1 views today

Переглядів було:0