Духовні роздуми

Піст – це пора благодаті для кожного, хто входить у цю пору особливого духовного очищення. Наше серце потребує  чистоти для творення молитви. Адже це Дух Святий, котрий має молитися в нас, ми Йому маємо дати можливість і місце, звільнившись від гріховного “бруду”.
Упередженість – це той бар’єр, який миттєво творить перешкоду між особою і прийняттям іншого. Інколи він допомагає захистом, але часто він лише створює великі мури неприступності. Ось так в такому мурі упередженості ми, немов захищаючи себе, насправді творимо собі в’язницю нашої одинокості.
це саме відчував Натанаїл, коли йому сказали про те, що найшли Месію: Натанаїл сказав йому: “– Що доброго може бути з Назарету? Мовив до нього Филип: – Прийди й подивися.” Але, щоб прийти і подивитися, потрібно вийти із свого “муру”, який можливо будувався віками і будувався можливо ще іншими.
Тому вийти назустріч Богові – це важливий крок до очищення серця, щоб воно не наповнювалось фальшивими міфами та неправдивими уявленнями.
Бог зробився видимим для нас і ми побачили Його славу Читати далі »

Дитина бавилася у своїй дитячій кімнаті, коли до них прийшла в гості одна сім’я, в котрій була також маленька дитинка. Дорослі познайомили дітей, запрошуючи їх до спільної ігри, а самі пішли до великої кімнати згадувати минуле.
Маленька господиня продовжувала бавитися своїми іграшками, а маленька гостя стояла в сторонні і спостерігала, але це тривало не довго, бо за якийсь час вона вийшла із кімнати, а незабаром в маленькому наплічнику принесла свою іграшку. Це була її улюблена лалька. Тепер можна було бачити, як обоє дітей щось угу-каючи бавились своїми іграшками.
До дорослих доносився час від часу сміх дитини і гості заспокоїли господарів: “це наша так бавиться!” Але за якусь мить пролунав плач. Всі насторожились і підійшли до дитячої кімнати. Читати далі »

Дорогі браття і сестри у Христі, з передостаннім кроком у приготуванні до Великого посту Свята Церква закликає нас пригадати про Друге Пришестя Ісуса Христа в Його Славі: “Коли Син чоловічий прийде у славі своїй, і всі ангели з ним, він сяде на престолі своєї слави.”(Матея 25, 32).
Царство Боже проголошене Ісусом Христом тут на землі звершується у всій Своїй Славі в часі другого Його приходу. Таким чином все, що ми робимо тут на землі, може бути важливим приготуванням до того, що відкриє нам дорогу до вічності з Ним. Тому доходимо до простого висновку, що ми живемо в стані очікування зустрічі із Спасителем, щоб при кінці світу цього увійти в Його славу.
Живе очікування живого Бога Читати далі »

Дорогі браття і сестри у Христі, ми робимо наступний крок до особливої пори благодаті у Великому пості, коли ми разом будемо старатися більше пізнати Божу любов до людини. Молимось про це і йдемо до цього пережиття.
Ми всі відчуваємо любов від Бога?
Сьогодні свята Церква закликає звернути нашу увагу на історію про двох братів, які жили в домі одного Батька.
Відразу бажаю звернути вашу увагу на те, що діти жили під одним дахом, в одному домі одного батька, але складається враження, що їхня думка про дім, про батька були дуже відмінні від дійсності?
Мене віддавна переслідувало питання: Як можна відійти від такого люблячого батька? Батька, який готовий віддати все своє майно дітям, ще при житті. Батька який, шануючи свободу дитини, не перечить, щоб та покинула рідний дім? Батька, який залишається авторитетом і любов’ю при будь-яких обставин. Як можна покинути такого батька? А може молодший син пішов не від батька, а від брата? І батько, знаючи про те, який вплив старший брат має на молодшого, навіть сприяв, щоб сталось те, що сталось.
Як ми відчуваємо ставлення нашого Бога до нас?
Якщо ми всі пізнаємо Божу доброту, то чому серед нас є такі, які явно нагадують “Старшого брата”, а є ті, котрі відчувають, що щось не так має бути у відносинах з Богом. Саме такі відважні і правдиві ризикують вийти з надуманого міфу про Бога і шукають правдивий духовний досвід Бога, зустрічі з Ним. Читати далі »

Дорогі браття і сестри у Христі, ми продовжуємо готуватися до зустрічі з великим Постом, до особливої пори благодаті, коли ми разом будемо старатися більше пізнати Божу любов до людини. Молимось про це і йдемо до цього пізнання.
Ми всі молимось до одного ж того Бога?
Сьогодні свята Церква нам дає до роздумів особливу історію про двох чоловіків, які прийшли в храм молитися. Відразу бажаю звернути вашу увагу на те, що ці віруючі людини в одному місті зверталися немов би до одного і того ж Бога, але хочеться вияснити до якого саме Бога вони зверталися? Бо складається враження, що хоч звертали свою душу в одному напрямку, але наслідки стались різні. Факт, що ми не маємо певності, що вони зверталися до тої ж самої Особи. Правда є та, що кожен з нас має немов “своє” бачення Бога, свою уяву про Нього, від якої також залежить наше ставлення до Нього і в той же час від цього залежить також розуміння того як Бог ставиться до нас. Читати далі »