Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою? Бог є джерелом усякого добра. З цього джерела виходить все добре, що ми маємо і чим живемо. Ця цілюща вода доброти наповнює все людство: і грішників, і святих. У сучасному світі важливість Божої ласки у житті не дуже підкреслюємо, думаючи, що все і має бути так, забуваючи про основне джерело звідки все походить, натомість, все приписуючи собі. Якщо все є природно, а людина цар природи, то до висновку, що людина цар добра, недалеко. Читати далі Якщо ти отримуєш від Бога добро, то чому поширюєш зло?→
“Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого”.
Мати таку силу, щоб переставляти гори лише одним словом? Вже важко було повірити в те, що гори можуть переставлятися, а ще мати таку віру? – це було просто не реально.
Минули роки і техніка нам дала можливість не тільки змінювати ландшафт землі, а ще й її цілковите знищення. Читати далі Якої віри шукаємо ми? Такої, щоб пересувати гори?→
люди дивувалися, кажучи: “Ніколи щось таке не об’являлося в Ізраїлі!” …
Фарисеї ж говорили: “Він виганяє бісів князем бісівським!” … Дорогі у Христі, Євангеліє описує багато чуд, оздоровлень та надзвичайних подій, які служили не тільки для земського добра людей, але перш за все для скріплення віри в Бога, для прийняття Євангелія, для спасіння Людини.
Чуда були явними і ніхто не міг заперечити їхнього неземського походження. Проста людина не могла зробити подібне. Люди, дивлячись на чудесні діла, поступово починали вслухуватися у слова про любов, про прощення, про вірність Богу. Читати далі Ти учень Христа? – це говорять твої вчинки чи люди?→
І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.”
Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.”
Дорогі у Христі, історія із розслабленим, якому Ісус прощає гріхи є немов продовженням попередньої історії, коли Ісус звільнив двох опанованих від злого духа. Ситуація повторюється: Ісус робить добро, а люди за це осуджують його. Але цього разу це були не прості люди не навчені, а законовчителі. Вони були авторитетом і мудрецями народу. Цей підхід до мудрості, як побачили із історії, не був на допомогу потребуючих, але лише на збереження закону-порядку. Читати далі Відпустив гріхи, але сам був зачислений до грішників→
Ісус прибув у край гадаринський, зустріли Його два біснуваті, що вийшли з гробів, такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
Дорогі у Христі, роздумуючи над цією історією, можемо побачити особливість цілого життя нашого Спасителя: Він йде до знищених злим духом людей і виявляє Своє Милосердя, а люди замість вдячності Його виганяють. Христос не сперечається відходить. Не мстить, не нарікає, не перечить.
Та все ж дивно. Люди, як правило, проганяють тих, котрі заважають їм у житті, котрі можуть бути, навіть, загрозою для життя. Чим же Христос став не вигідний для тих людей? Читати далі Вигнав бісів, але і сам став вигнаний→