Хай Бог тебе благословить

Можемо відкласти на завтра, але чи воно буде

автор о.Віталій ~ Листопад 7, 2007

nadiaКожний день для християнина – це день невидимої боротьби між добром і злом, між любов’ю і ненавистю, між прощенням і помстою. У церкві наповнюємось Божим словом, а виходимо зі церкви і світ хоче його забрати від нас. Бережімо! Те, що втратимо сьогодні, завтра не знайдемо. Хоча завтра буде, щось інше. Це також правда.

Але Читати далі »

Присутність Бога творить зміни

автор о.Віталій ~ Листопад 4, 2007

зміниЄвангеліє від Луки 8, 26-39

Коли нічого не було, Бог словом своїм сотворив зміну. Так почав існувати світ. І все, що почало існувати від Бога, все поступово почало творити зміни. Всі ці зміни були у кращу сторону. Добро розросталось. Наслідком цього росту є існування людини. Який же прекрасний задум Бога! Ми живемо – завдяки тому, що Господь захотів покращити це й світ. Ми повинні пам’ятати про те, що вінцем творіння була ЛЮДИНА. Саме тому, Читати далі »

Блаженні вбогі, бо їх є царство небесне

автор о.Віталій ~ Жовтень 29, 2007

Про справедливість Божу
Чому добрі люди ціле життя терплять, а ті, що не живуть по-Божому, мають рай на землі?
Ходимо до церкви, молимось, стараємось не грішити, а чому Бог до нас не справедливий? – думаю, що кожен з нас хоча б раз у житті зустрівся з такою думкою.
Хто її промовив у хворобі, а у кого вирвалось після трагедії, а дехто просто, коли зустрів когось більш щасливішого від себе, але «недостойнішого». Читати далі »

З’являється страх там, де би його не мало бути

автор о.Віталій ~ Жовтень 28, 2007

Тема страху – це дуже делікатна тема у житті кожної людини. Кажуть, що страх мають усі. Може саме тому, коли ми бачимо когось, хто є безстрашний, відразу називаємо його героєм. Бути героєм це для нас людей є річ поважна і досить таки шаноблива. Хто би з нас не хотів бути героєм?

Вернемось до страху.Можливо, переборюючи його, кожен з нас зможе стати героєм? Але Читати далі »

Бог пережив те, що переживаємо ми

автор о.Віталій ~ Жовтень 25, 2007

renzo.jpgСпокійний день обірвався несподіваною звісткою: трагічно загинув мій товариш священик. Був такий шок, що важко було спокійно відреагувати… думка про трагедію не давала спокою. Дійшло до того, що навіть, почав дорікати Богу, що Він несправедливо поводиться з нами, людьми. Забрав життя найкращому, котрий багато помагав людям, був глибокою духовною людиною, і для мене особисто був великою підтримкою… Чому саме він? Чому найкращий? Чому забрав … саме зараз, коли так його було потрібно.. Чому….? Читати далі »