Хай Бог тебе благословить

Страх, котрий веде до Божого царства

автор о.Віталій ~ Листопад 27, 2007

Матея 25, 14-30

Сьогоднішня історія про таланти для нас може видатися дивною після минулої неділі, яка дуже наголошувала на Любові! Як знаємо із листів апостолів: де страх, там нема лювові. Тоді, як же це зрозуміти?Також вартує визнати, що найстрашнішою людиною є безстрашна людина. І пояснення цьому дуже просте: така людина здатна на все, навіть на злий вчинок, і ніщо її не зупинить. У цьому і є найбільша небезпека. Читати далі »

Як хочеш жити разом із іншими, то спочатку зумій любити

автор о.Віталій ~ Листопад 27, 2007

Матея 22, 35-46

Коли люди вірішують жити разом, роблять мудре рішення. Наше мудре прислів’я каже: коли люди живуть разом, вони біду ділять і вона зменшується, ділять радість і вона побільшується.
Кожен з нас виріс у групі людей і знає, що саме у товаристві іншим ми багато навчились і багато чого зрозуміли. З часом зрозуміли одну важливу річ: разом жити добре, але і не легко. Читати далі »

Є речі у світі, які не вартує зупиняти

автор о.Віталій ~ Листопад 27, 2007

Одного разу мама висварила сина за те, що він не закрив кран з водою. Хлопчик був ще маленький і не розумів, що це означає економити воду. Тоді мама йому пояснила, що так вода витрачається намарно, бо її ніхто не використовує і вона тоді тече без користі. Читати далі »

Сувора доброта і добра суворість

автор о.Віталій ~ Листопад 27, 2007

Не раз ми чули вислів: Сувора доброта і добра суворість. Саме ця мудрість нам пояснює те, що доброта ніколи не може бути ототожнена з вседозволеністю і всезадоволеністю. Іншими словами можна сказати, що доброта завжди має свої обмеження. А якщо є обмеження, то є і порядок. А якщо є порядок, то є і розвиток. Ось так ми логічно дійшли до того, що строгість вносить ясність, навіть, щодо спасіння людини. Читати далі »

Добре серце бабці

автор о.Віталій ~ Листопад 27, 2007

groshiІ ось настала неділя. Я поспішав до церкви. Все йшло по програмі: в далині виднілась церква, з будинків виходили дорослі, тримаючи за руки позіхаючих дітей. Відчувалась ранкова свіжість. За якусь хвилю моя рука поволі тягнеться до кишені у пошуках милостині, щоб кинути якийсь гріш жербракові, котрий кожної неділі сидів при брамі храму.
Він сидів у дуже зручному місці – за брамою, тому його побачити з вулиці було нелегко. Коли хтось переходив браму і вступав на церковне подвір’я, жебрак простягував руку і просив милостиню. Це була Читати далі »