Допомога була у всіх віках природнo-людським добрим ділом. Так було колись і так залишилось. Нас не потрібно вчити про її необхідність, про її важливість, про її цінність. Все зрозуміло само собою. Ми не можемо жити без інших, а інші потребують нас.
Хоча, деколи і забуваємо про це, але все ж совість нам час від часу нагадує про те, що би ми могли зробити і не зробили, де би могли допомогти і все ж таки не допомогли…
Наше життя можемо прирівняти до дороги, що тягнеться в незнану далечінь. Ми хоч не знаємо, що буде там в далині, але крок за кроком йдемо вперед. Віра у краще нас заохочує зробити крок на зустріч незнаному. Деколи ми просто закриваємо від втоми очі і нас тепер вже несе течія життя.
Вистачає нам відпочити, набратися сил і мужності, і ми тоді відчуваємо твердь під ногами. Тепер ми твердо стоїмо на шляху життя. Йдемо далі.
Деколи наше життя зупиняється від незнаної втоми. Ми це відчуваємо, бо сама наша душа говорить, що у твоєму житті щось не так, як має бути, щось тяготить, чомусь не відбуваються зміни. А чому не відбуваються зміни? Читати далі Про прощення, або чому у житті буває важко→
Хтось каже: на небі… а ти, що скажеш?
Інший каже: у Святих чудотворних місцях … а ти, що скажеш?
А ще хтось каже: Бог є у храмі і на молитві… а ти, що скажеш?
Дехто твердить Він є у Слові Життя, Біблії! … а ти, що скажеш?
А може Він є всюди? Читати далі Де є Бог?→
Колись мені сказали, що не можна молитись перед іконами, бо це матерія, тобто творіння людських рук, а людина не може молитися до когось чи до чогось.
І коли завели у великий зал, де не було жодної ікони, але було багато людей то, почавши молитву, зауважив, що дивлюся на людей, які були на сцені. Пригадав, що не можна молитися до людей і я закрив очі. Але і тут в моїй уяві постали різні образи людей, речей, дивні ситуації.
Була безвихідь: образи людей чи речей були завжди чи то на яву, чи то в уяві. Читати далі Відкинути ікони – це зробити переший крок до знищення присутності Божественності→
Ви знаєте хто перший написав ікону?
Існують різні версії щодо першого іконописця. Саме від нього можна буде визначити також початок написання ікон. Це не тільки цікаво знати, але ще й корисно для духовного життя.
У цьому часі, повному на різні технології, далі залишається правдою, що не є так легко визначити, що було першим. Багато чого пропало і було знищено. Свідків теж нема. Та й не все можуть підтвердити науковці, і те, що вже підтверджено, часто ставиться під сумнів.
Кажуть у народі: якщо не можеш щось найти, то подивись уважно на найвидніше місце. І ось, подивімось на найвидніше місце, щоб побачити творця ікони і саму ікону. Читати далі Ікона Божої Любові – це перша ікона в історії людства→
Наше життя можемо прирівняти до дороги, що тягнеться в незнану далечінь. Ми хоч не знаємо, що буде там в далині, але крок за кроком йдемо вперед. Віра у краще нас заохочує зробити крок на зустріч незнаному. Деколи ми просто закриваємо від втоми очі і нас тепер вже несе течія життя.
Хтось каже: на небі… а ти, що скажеш?
Колись мені сказали, що не можна молитись перед іконами, бо це матерія, тобто творіння людських рук, а людина не може молитися до когось чи до чогось.
Ви знаєте хто перший написав ікону?