Дорогі браття і сестри у Христі, у сьогоднішньому Євангелії
згадуються дві події з життя Ісуса після Його народження – це звершення обряду
обрізання і та його відвідини храму з батьками у підлітковому віці.
У першій події ми бачимо як батьки вчинили особливий обряд за законом Мойсея. Це був обряд входження в Союз із Богом, при якому дитині давали ім’я. Божій дитині дали ім’я Ісус, тобто Спаситель. як Марія, так і Йосиф почули це ім’я через ангела, про що описали Лука і Матей. Це ім’я передвіщало особливу місійну діяльність. Важливо зауважити, що як Марія, так Йосиф були відкриті до Бога і до Його волі, хоч це не було просто. Вони завжди залишались правдивими і автентичними як перед Творцем, так і перед Його Сином. Важливо звернути увагу на те, що у сьогоднішніх християнських сім’ях є критерієм у виборі імені? Чи батьки відкриті до Бога у пізнанні життєвого шляху для їхньої дитини?
Хоче: немов народитися … немов стукати в двері і просити притулку … немов чи насправді ? Різдв’яна казка з кимось і колись в минулому чи Різдв‘яна пригода з тобою тепер?
Боже Величний, Творче Всемогутній, в цей час завершення року схиляю голову перед тобою і дякую Тобі за всі Твої добродійства, якими Ти так багато обдарував мене цього завершуючого року, і цим виявив милість Свою до мене, хоч грішного, немічного і недостойного слугу Твого. Прости, що не завжди зумів прислухатись до Твого Божественного Голосу, прийняти Слово Животворне Твоє і виконати Волю Твою Святу, прости за вчинені гріхи супроти любові Твоєї та брак любові до ближніх. Цей новий рік бажаю розпочати з Тобою, з Твоїм благословенням вирушити назустріч незнаному мені, але приготованому Тобою. Читати далі »
Дорогі браття і сестри у Христі,
притча про запрошення гостей на урочисту гостину(Луки 14, 16-24.) пригадує нам
про те, що Бог нас запрошує стати учасниками Його Царства і чекає на нашу
відповідь.
Як бачимо з притчі Бог дає нам
усім свободу вибору і Він свідомий того, що хтось із нас може сказати «Ні»,
найшовши різні оправдання. Насправді, люди видумали оправдання, щоб через різні
причини пом’якшити вину і зберегти дружні стосунки, але як бачимо із притчі:
перед Богом немає жодних оправдань! В кінцевому результаті страждаємо ми,
відбираючи від себе те, що Бог приготував!
Дорогі браття і сестри у Христі, зустріч Ісуса із багатим юнаком,
нам пригадує про наші зустрічі з Спасителем. Вже сам факт, що людина шукає Бога
в час її труднощів, нагадує нам про нашу потребу в Бозі. Сьогодні на фоні того,
що люди пригодили до Христа із фізичними недугами та матеріальними проблемами,
стаємо свідками того, що цей юнак не мав ні одного, ні другого, бо був
достатньо забезпечений всім і був захоронений ще з малку від різних гріхів, але
все ж йому чогось бракувало. Не раз так чуємо від людей: «Ти все маєш, а чого
тобі ще бракує?», і батьки люблять так дітям натякнути: «що ти ще собі
видумуєш? Ти вже все маєш! Глянь на інших, що не мають того, що ти маєш» та є
ще інші вислови, що показують те, що нас не розуміють! Коли людина говорить, що
їй щось бракує, то так і є. Не обов’язково це має стосуватися матеріального і
видимого для людського ока! Трапляється таке, що людина сама нічого не розуміє,
що з нею діється… і це можуть підтвердити багато, а може і всі.
