Духовні роздуми

Найперше хочу подякувати вам за те, що ви прийняли запрошення послужити церковній спільноті у цей особливий час. Відразу хочу наголосити, що жодна віртуальна зустріч не може замінити живої зустрічі, тому ми використовуємо такі трансляції тільки для того, щоб підтримати один одного і підтримати життя нашої спільноти, яка хоч на відстані, але далі залишається об’єднаною в Сопричасті один з одним перед Богом! Тому для нас основним критерієм є зберегти живі відносини і прямі трансляції можуть хоч трохи послужити в цьому.

Небіймося, але будьмо обережні.
Це є інструмент, яким потрібно навчитися користуватися. Якщо кілька років тому цим інструментом могли користуватися лише виняткові люди, які мали доступ до техніки, то тепер майже кожен має мінімальні технічні засоби, щоб зробити те, що раніше було неможливо. Aле крім інструментів потрібно мати ще й знання як ними користуватися. Тому пропоную вашій увазі кілька порад, які зможуть допомогти нам зробити перші кроки у цьому служінні для церкви. Читати далі »

Христос воскрес.
Дорогі браття і сестри у Христі, об’єднані у спільній молитві у наших домашніх церквах. У цю неділю ми читаємо зворушливу розповідь про недужого чоловіка, який 38 років нездужав. У час Великого свята, у суботній святковий день серед великої кількості людей, а особливо хворих, у цьому Святому місці Ісус вибирає саме цього чоловіка, щоб його оздоровити. Це викликало велику полеміку, яка навіть поручила тему гріховності, або неправильності.
Звичайно, що тут можна запитатися: “А при чому тут взагалі гріх?” Ми ж згадуємо про зцілення людини, які ніхто не міг допомогти! Чому не зазнали критики ті, хто довший час дивився на цього чоловіка і … і нічого не змінилось в його житті.
“Витезда” – так називалася овеча Купіль, а з грецької Βηθεσδά означає «Дім Милосердя».
Значить чоловік прийшов до місця Милосердя! Читати далі »

Він перший серед всього, що є і що було. У цьому є Його велич Творця, що дає початок усьому, а ми лише входимо в Його славу.

У події воскресіння Сина Божого маємо, ще один доказ цього першенства: Бог прокладає шлях усякому народженому на цій землі, щоб привести до неба.

Людські зусилля марні, щоб випередити Бога. Уся людська історія наповнена прикладом, як людство рветься немов в перед. Біжить кудись… Ми це благородно назвали «розвитком». Але в чому полягає цей розвиток? Перевершити Бога? Стати незалежними від Бога і мати різні гарантії забезпечення доброго життя?

Щоби людство не видумувало і чим би воно не запевняло в ідеальних винаходах, все рівно прийде момент і все це буде лише доказом недосконалості. Читати далі »

Ми потребуємо перемін. Хто з нас не потребує перемін?
А якщо би нас все було безтурботно, не було би труднощів і кожна забаганка би виконувалась в одну мить?

Інколи ми ми кажемо, що ми хочемо спокою, але хіба це не бажання переміни? Так, ми кажемо, що хочемо, щоб було завжди так, як є зараз, але хіба це вже не вияв невдоволення минулим? Хіба це не є бажання того, щоб воно не повторилось у майбутньому, хіба це не є бажання переміни!?

Так, ми завжди хочемо якоїсь переміни. Це є в нашій людській природі – стати учасником перемін. І це вже наш вибір активними чи пасивними, у кращу чи у гіршу сторону. Іноді вони різкі і швидкі, а інколи повільні і ледь помітні. Завжди залишається відкритим питання: як ми сприймемо цей виклик до переміни?

Історія людства знає одну особу, яка теж пропонувала переміни, до них заохочувала, вказувала шлях до їх осягнення і більше того – запевняла, що у такий спосіб можливо осягнути щастя, щастя непроминаючого, вічного.
І це не були пусті обіцянки, це були слова, які мали підтвердження відразу. Бо кожен, хто був з Ним, відчував щастя. Зустрівши Його, ким би ти не був, хотілось перемін. Біля Нього тихо народжувалось бажання у серці людини, змінити себе і бути подібними до Нього. Це захоплювало.

Ним захоплювалися.
Ну так, як же Ним не захопитись, коли Він такі речі говорив, що дивували всіх. На найболючіші питання Він відповідав дуже просто, але водночас чим простішою була відповідь, ти складніше чомусь було її прийняти і втілити у життя.

Юнак, що шукав щастя, знайшов і відкинув 
Так сталось із одним юнаком, котрий, як і всі молоді люди, бажав осягнути щастя, відчути його у повноті і ніколи не позбутися його. Було дуже дивно адже він мав усе, але серед того всього було відчутно, що щастя він не відчуває. Читати далі »

Дорогі Браття і сестри у Христі,  Христос воскрес, воістину воскрес?

У цю неділю  згадуємо про подію, яка тривала цілий тиждень, про подію, яка трапилася з апостолами, а особливо з апостолом Томою.  Цю подію ми можемо назвати сміливо пасхою, бо стався перехід від темряви до світла, від страху до радості, від одинокості до спільноти.

Сьогодні ми згадуємо про Апостолів, які були замкнені в домі зі страху перед юдеями, щоправда не всі були замкнуті – винятком був Тома. Так, Томи з ними не було.  Ми не знаємо, де він був і чим займався, але без сумніву можемо сказати, що ніхто з них не мав миру, усіх турбувало одне питання: що буде тепер, як далі бути?

Хіба можна бути учнями без учителя?
Хіба можливо мати Спасіння без Христа-Месії?
Хіба  без Бога можливо бути віруючою людиною? Читати далі »