Хай Бог тебе благословить

У Бога календарів нема, але Він хоче увійти в історію Людини, щоб пригадати їй про Вічність

автор о.Віталій ~ 31 Грудня, 2019

Ось завершується день, останній день цього місяця. У розмовах часто згадують, що приходить завершення чергового року. Хтось до цього готується поважно, як до свята, а хтось сприймає це скептично. Нам, християнам, ця подія дещо затьмарює одне із важливих свят, в якому згадуємо подію з життя Спасителя – Його Обрізання, при якому надавалось ім’я – Ісус, тобто Спаситель.
Для нас, християн, вже стало звичним приймати людське і надавати йому духовного значення. Свято державне, а ми його наповнюємо духовним змістом. Яким? Читати далі »

Коли відчуваємо голод, тоді розуміємо, як часто ми відмовлялись від запрошення на “вечерю”

автор о.Віталій ~ 28 Грудня, 2019

Дорогі браття і сестри у Христі, слухаючи історію про запрошених на вечерю гостей(Луки 14, 16-24.), ми могли пригадати також подібні ситуації із свого життя, коли ми самі запрошували до себе в гості, або ж і нас було запрошено. І не обійшлось без того, коли хтось не прийшов, не відгукнувся на запрошення.

Звичайно, що були оправдання і пояснення відсутності, щось як було у цій притчі.
Ніхто не ставить під сумнів сказаних слів, більше того ніхто не ставить під сумнів сумлінність цих людей: бо ж треба було подивитись на поле, треба було випробувати волів, бо який же ти господар? А який ти сім’янин, якщо ти не тримаєшся своєї сім’ї?
Всі ці люди показали себе по-людськи із кращої сторони. Та все ж слова господаря: «ніхто із запрошених не покуштує моєї вечері» нас насторожують. Бо в цих словах ми відчуваємо біль, жаль, що так сталось. Складається враження, що відносини між господарем та запрошеними зіпсувались.
Натомість почалась історія із іншими, тими, хто був на дорозі, хто навіть не знав раніше господаря. Читати далі »

Твій погляд у церкві принижує інших чи піднімає пригнічених?

автор о.Віталій ~ 21 Грудня, 2019

Дорогі браття і сестри у Христі, у цю неділю ми згадуємо про зустріч Христа із скорченою жінкою, яка описана у Євангелії від Луки  (13, 10-17).

Цей випадок привертає нашу увагу не тільки дивовижним зціленням, але і сам хід подій торкає до глибини і ставить багато знаків запитань стосовно і нашого духовного життя.

Господь прийшов до синагоги, до місця зустрічі людини із Богом. Синагога – це святе місце, тому люди пригодили у цей молитовний дім задля освячення. Щось подібно і ми приходимо до храму, щоб наповнюватися священним і освячувальним.

У синагозі були різні люди, але одна з ним привернула увагу Спасителя. Він подивився на скорчену жінку і сам перший покликав її та забажав зцілення, сам простягнув руки до неї, показуючи цим Свою любов до тих, хто перебуває в полоні недуги, хто не може звести очей своїх до неба, хто пригнічений і скорчений.

Нам, учням Христа, це чудова пригадка, що наше покликання – це бути чутливими особливо до тих, котрі приходять у святе, і ми маємо найперше побачити таких людей і стати частиною історії їхнього життя. Наш погляд, наші обійми, наш близькість – це знаки потіхи і підтримки. Читати далі »

я постійно шукаю Церкву, бо я не хочу бути в Церкві, яка …

автор о.Віталій ~ 20 Грудня, 2019

Я не хочу бути в Церкві, яка … 

 

– яка вчить тільки просити, бо виховує лінивих попрошайків.

– яка вчить тільки приватної молитви, бо виховує майбутніх егоїстів

Читати далі »

Чи може благословення стати для тебе прокляттям?

автор о.Віталій ~ 14 Грудня, 2019

Дорогі браття і сестри, в притчі, яку оповів Ісус, ми бачимо, як через обильний урожай Бог благословив одного чоловіка і як через його безумство, він накликав на себе справжнє нещастя. Так, саме нещастя, яке його вже чекало через розчарування, бо наївно мріяв про довге і безтурботне життя, а насправді його вже чекала смерть і правдоподібно місце страждань, місце всіх егоїстів.
Хочеться звернути увагу, що цей чоловік, якому пощастило, нікому ще поганого нічого не зробив, він лише почав «думати в собі». Як виявилось у цих думках лише про себе не знайшлося місце нікому більше і ці думки вже вели його до погибелі. Ця притча є незрозумілою для сучасного світу, який живе саме за цим принципом: накопичення і забезпечення собі безтурботного майбутнього лише для себе. Незрозуміла тим, хто перейнявся сучасним духом цього матеріального світу. А для віруючих людей, які знають задум Божий, це ще одне підтвердження того, як небезпечно впасти у спокусу егоїзму і призвести себе до “духовної смерті”. Читати далі »