Хай Бог тебе благословить

Юнак, що шукав, знайшов і відкинув 

автор о.Віталій ~ 30 Квітня, 2020

Ми потребуємо перемін. Хто з нас не потребує перемін?
А якщо би нас все було безтурботно, не було би труднощів і кожна забаганка би виконувалась в одну мить?

Інколи ми ми кажемо, що ми хочемо спокою, але хіба це не бажання переміни? Так, ми кажемо, що хочемо, щоб було завжди так, як є зараз, але хіба це вже не вияв невдоволення минулим? Хіба це не є бажання того, щоб воно не повторилось у майбутньому, хіба це не є бажання переміни!?

Так, ми завжди хочемо якоїсь переміни. Це є в нашій людській природі – стати учасником перемін. І це вже наш вибір активними чи пасивними, у кращу чи у гіршу сторону. Іноді вони різкі і швидкі, а інколи повільні і ледь помітні. Завжди залишається відкритим питання: як ми сприймемо цей виклик до переміни?

Історія людства знає одну особу, яка теж пропонувала переміни, до них заохочувала, вказувала шлях до їх осягнення і більше того – запевняла, що у такий спосіб можливо осягнути щастя, щастя непроминаючого, вічного.
І це не були пусті обіцянки, це були слова, які мали підтвердження відразу. Бо кожен, хто був з Ним, відчував щастя. Зустрівши Його, ким би ти не був, хотілось перемін. Біля Нього тихо народжувалось бажання у серці людини, змінити себе і бути подібними до Нього. Це захоплювало.

Ним захоплювалися.
Ну так, як же Ним не захопитись, коли Він такі речі говорив, що дивували всіх. На найболючіші питання Він відповідав дуже просто, але водночас чим простішою була відповідь, ти складніше чомусь було її прийняти і втілити у життя.

Юнак, що шукав щастя, знайшов і відкинув 
Так сталось із одним юнаком, котрий, як і всі молоді люди, бажав осягнути щастя, відчути його у повноті і ніколи не позбутися його. Було дуже дивно адже він мав усе, але серед того всього було відчутно, що щастя він не відчуває. Читати далі »

Є місце, де можна зустріти Христа воскреслого, навіть за замкненими дверима

автор о.Віталій ~ 25 Квітня, 2020

Дорогі Браття і сестри у Христі,  Христос воскрес, воістину воскрес?

У цю неділю  згадуємо про подію, яка тривала цілий тиждень, про подію, яка трапилася з апостолами, а особливо з апостолом Томою.  Цю подію ми можемо назвати сміливо пасхою, бо стався перехід від темряви до світла, від страху до радості, від одинокості до спільноти.

Сьогодні ми згадуємо про Апостолів, які були замкнені в домі зі страху перед юдеями, щоправда не всі були замкнуті – винятком був Тома. Так, Томи з ними не було.  Ми не знаємо, де він був і чим займався, але без сумніву можемо сказати, що ніхто з них не мав миру, усіх турбувало одне питання: що буде тепер, як далі бути?

Хіба можна бути учнями без учителя?
Хіба можливо мати Спасіння без Христа-Месії?
Хіба  без Бога можливо бути віруючою людиною? Читати далі »

Наближалось велике свято і всі чекали Ісуса. Він несподівано навідався.

автор о.Віталій ~ 13 Квітня, 2020

Наближалось Велике свято і вся сім’я приготовлялась до цього торжественного дня. Маленька дитина ще з самого ранку, пам’ятаючи слова священика, що в центрі кожного святкування завжди має бути Ісус, у молитві пообіцяла, що буде більше часу приділяти молитві і пам’яті про Ісуса.
Як тільки вона промовила ці слова, то відразу почула голос молодшої сестрички, яка раптово прокинулась зі сну і чомусь заплакала. Молитву треба було перервати і спішити до сестрички, бо батьки мабуть вже готували сніданок.
«Ок, я тільки заспокою сестричку і вернусь до молитви» – подумала вона. Як тільки дитинка затихла, до кімнати увійшла мама. «О, ти вже прокинулась? Як це добре … Тепер вмиватись і ми з татком чекаємо тебе. Сподіваюсь ти вже помолилась?» тихо прошепотіла мама і зникла заклопотана у сутінках коридору.
Дочка хотіла щось відповісти, але сестричка спала і мама спішила, то тільки, кивнувши головою, спокійно пішла вмиватись.
«Ісусе, я вмиюсь швиденько і вернусь, запалю свічечку і … побуду з тобою. Обіцяю.» – впевнено сказало дівча. Читати далі »

У цей тиждень щодня молімось перед хрестом,

автор о.Віталій ~ 27 Березня, 2020

У цей тиждень щодня молімось перед хрестом,
✝️ дякуючи Богові за Його жертвенну любов
✝️ каючись за свої гріхи
✝️ виявляючи пошану
✝️ даючи свідчення віри

Читати далі »

Щоб було потім, потрібно, щоб було тепер!

автор о.Віталій ~ 15 Березня, 2020

У цей час строгого карантину від нас усіх залежить, що буде потім… і взагалі, чи буде це потім?

У час цих подій є нагода задуматися над нашим життям. Інколи воно часто бачиться у світлі протилежностей і порівнянь. Але, коли все зупиняється, коли хаос зводиться до мінімуму, коли щодень стає однаковим, ти починаєш звертати увагу на те, що залишилось у твоєму скромному світі.
Карантин – це перш за все строгість. Чому?
Бо тільки чітко і рішуче можна зупинити те, що завдяки хаосу і неконтрольованості зводить всіх до знищення і про поблажки тут не може бути й гадки. Читати далі »