Дорогі браття сестри у Христі, уривок Євангелії від Матея нам розповідає про те, як римський сотник просив Ісуса про оздоровлення свого слуги.
Ісус зцілив слугу, навіть не бачивши його. Все сталось на відстані, бо сотник показав велику віру, довіру до Христа. Сотник, визнаючи свою недостойність, пояснив, що він все життя життя прожив у середовищі великої довіри, послуху.
“Кажу цьому: – і він іде;
і тому: ходи – і він приходить;
і слузі моєму: зроби це – і він робить.”
Мабуть єдиний раз, коли слуга не послухав сотника, це було тоді, коли занедужав. Складається враження, що сотник прийшов до Христа, щоб відновилось гармонійне життя. Щось може змінити людина, але є те, що може змінити тільки Бог.
Це спонукає нас до роздумів над нашим церковним життям, над життям у наших сімʼях.
Вражає, що римський сотник мав велику віру, а пояснення цьому є те, що він жив в середовищі віри.
Тут важливо поставити самим собі питання, а в якому середовищі живемо ми?
Читати далі СЕРЕДОВИЩЕ ВІРИ чи НЕДОВІРИ?
Якщо життя в хаосі, тоді порядку нема. Якщо є порядок, тоді має бути послідовність. Послідовність – це початок і те, що має бути наступним, похідним.
Дорогі браття і сестри у Христі, минулого разу ми почули слова Христа про те, хто може бути достойним Його.
Дорогі браття і сестри, у першу неділю після торжества Зіслання Святого Духа, Свята Церква запрошує нас звернути увагу на святість і на тих, хто у подібнився до Бога, бо Він святий!