Хай Бог тебе благословить

Ти православний? Ні! Значить єретик? Ні, я – католик…

А хіба можна бути католиком, не будучи православним? Взагалі можна бути «не православним християнином»?
Терміни – це наші ознаки, які допомагають нам підкреслити нашу особливість, відрізнити нас від інших. Це те, що є продовженням нашого імені, що стає частиною нашого життя, що показує нашу приналежність до групи людей, що вміщає зміст ідей, поглядів, переконань. Прочитати все »

Церква – центр естетики чи родинна спільнота доброти?

Прийшов великий піст. Пора нашої стриманості від їжі, від утіх, від забав, від всього іншого, що ми називаємо світовим…. І це все? Це є церковний піст? Хм…
Багато постів вже за плечима у нас.. ну і що? Просто задумуєшся на цією духовною історією і виникають дивні запитання: що з тих постів вийшло? Який результат? Або ж краще запитати: кому з цього була користь? Нам? І яка ж? Духовна чи тілесна? Прочитати все »

Молимось і в молитві відновлюємо єдність

У цьому тижні молимось за єдність всіх християн. По цілому світі організовуються молитовні зустрічі між християнами різних конфесій. Це перші кроки до зближення між церковними структурами та між самими християнами. Щиро віримо, що цей спільний шлях увінчається повнотою єдності цілої Христової Церкви. Нам не потрібно творити єдність, її потрібно лише повернути, відновити і цим самим виконати заповідь Христа: будьте єдині!
Спільна молитва – це зустріч із самим Богом та між християнами.
Зустріч із Богом у спільній молитві нас спонукає до спільного звернення і тоді творить між нами єдність у спільному наміренні. Тоді падають мури ворожнечі і починає творитися спільний зв’язок дружності. Прочитати все »

Загляньмо у майбутнє (для тих, хто не боїться)

У різні віки – різні мрії, різна сучасність, різне минуле. Залишається лише одне незмінне – Незмінний, Постійно-сучасний, живий Бог
Одного дня я закрив очі почав дивитися у майбутнє:
Я побачив великі храми і на них був великий знак хреста.
Я побачив людей зодягнутих у чорне, які сміливо збирали людей на молитву.
Я побачив людей, що молися не оглядаючись назад, боячись нападу ворогів.
Я побачив великі процесії із хоругвами, паломницькі групи і сміливі прославлення Бога.
Я побачив Церкву, що розквітла після переслідувань.

За якусь мить мені знову відкрилась картина майбутнього. Прочитати все »

Чому Ісуса закривають самого у церкві?

На Різдво хлопчик, ідучи до церкви, уважно слухав науку бабусі про Ісуса, який живе у храмі і до якого вони зараз йдуть. Зайшли до храму і хлопчика аж дух захопило від краси Божого дому. Він уважно дивився на вертеп і побачив маленького Ісусика, але бабуся сказала, що це лише лялька, а правдивий Ісус є на престолі, на столику за великими іконами.
Він тепер розумів, чому люди кланяються при вході і виході із храму, чому хрестяться, говорячи молитву прослави, кожного разу, коли проходять повз церкву. Хата Бога – так він називав цей великий будинок із хрестом зверху, – йому дуже сподобалась.
Добре, що саме того дня вони затрималися із бабусею у храмі, бо її потрібно було про щось поговорити із священиком.
Коли вже бабуся, щось на колінах розказала і після того, як священик поклав їй на голову свій красивий “шарф” із хрестиками, бабуся встала і радісно сказала, що вона вже готова до Різдва і завтра прийме Ісуса до свого серця.

Прочитати все »