Дорогі браття і сестри у Христі, продовжуємо час Святого Великого Посту! Звершуючи цей особливий час очищення, покаяння і духовного зросту, ми йдемо до нашого глибокого покаяння, тобто зміни наших думок, пережиттів, поглядів.
У третю неділю Великого посту Звертаємо увагу на хрест.
Вже три тижні ми йдемо цим шляхом. І в третю неділю згадуємо про хрест Господній і хрест нашого життя! У цей час нашої духовного навернення Свята Церква запрошує нас роздумати над Хрестом-терпіннями Спасителя, у якому можемо віднайти відповіді на запитання, що довший час виношуємо у собі. Тому це також час, щоб пригадати свої терпіння життя, які вже пережили і також приготуватися до тих, що на нас вже чекають.
Чи кожний хрест був спасаючим? Чи кожна втрата несла життя для інших? Всі труднощі життя були для нас корисними? Читати далі Хрест Спасителя – це знак любові, і для ТЕБЕ?
Дорогі браття і сестри об’єднані у терплячому Христі. У цю третю неділю Святого Посту ми виносимо урочисто хрест, щоб його почитати. Чи можемо ми почитати те, що не любимо? Чи можемо ми цілувати те, що нам не до вподоби? Уважаймо, щоб під цим поцілунком не був «поцілунок Юди»: на зовні одне, а в середині – інше. Сьогоднішній поцілунок хресного дерева нехай буде поцілунком: вдячності за все, що Господь Бог дає, поцілунком любові, котра єднається у милосерді, поцілунком довіри, що виявляє підтримку. 
На парафії сталась подія тиха і водночас гучна. Вже не пригадується точна причина, але в хрестопоклінну неділю ніхто не приготував хрест для почитання. Перед самим богослужінням священик попросив подати хрест і подали те, що зуміли знайти. Це було просте хресне древо без жодної прикраси. Знаючи суворий характер священика, всіх очікували чергового дорікання. Цього разу все стало по-іншому. 
У нашому житті є багато чого, що є постійним. З часом розуміємо, що без постійних речей життя неможливе. І коли чогось із основних постійностей зникає на довший час, то закрадається сумнів: чи наше життя є в порядку. Можна зауважити, що трудності, терпіння, невигода, незручності відносяться до тих речей, з якими ми починаємо наше життя і з якими ми зв’язані день за днем.