Дорогі браття і сестри у Христі, слухаючи притчу про таланти(Євангеліє від Матея 25, 14-30.), ми можемо із захопленням сказати, що тим робітникам пощастило не тільки через те, що вони отримали велику суму грошей, яку ніколи би в житті своєму не змогли би заробити своїми силами, але найбільше, що вражає це те, що їм повірили, їм довірили багато, кожному за його спроможністю. Ця довіра показана цілковитою, бо не було попередньої перевірки, не було контролю. Була дана свобода дій. Пан відійшов і залишив у цілковитій свободі тих, котрі мали діяти кожен за своєю спроможністю.
Це вражає, бо Ісус хоче нам обʼявити саме такий образ Бога. Бога, який довіряє і йде на великий ризик, який дає спробувати користуватись чужим і готовий віддати тобі все, що є його і що сам здобудеш, лише через те, що ти зумів користуватися цим і показав свою вірність. Бог не лише показується добрим, бо щедрий, і також Він є турботливий за кожного з нас, щоб ми були продовжувачами Його доброти. Читати далі У кожній ситуації ми можемо пізнати себе і Божу доброту. А чому не завжди дякуємо за це?
Дорогі браття і сестри у Христі, притча Про Таланти – про “Божі Дари” (Матея 25:14-30) нам пригадує про велику Божу доброту, що обдаровує кожного з нас за нашими спроможностями і особливостями, даючи кожному можливість не тільки використати, але ще й помножити, збільшити те, що ми отримали. А прийшли у цей світ нагими і все залишимо тут іншим. Все, що маємо – це Божі дари помножені іншими і отримані нами, а нам вже вирішити, що з ними робити.