Архів позначки: Неділя 18-та

Почути голос Божий у час трудностей

Loading

Дорогі у Христі браття і сестри, у Євангелії від Луки (Лк.  5, 1-11) ми пригадуємо про спасительну діяльність Ісуса Христа серед народу.
Він дійсно був серед народу, був там, де був Його народ. Був з ними там, де люди жили, де працювали. З ними радів і сумував. Бог в Ісусі показує, що Він хоче буди всюди і для всіх.

Ось Ісус зустрів людей на березі озера в той час, коли чекали рибаків, а рибаків не треба було чекати, бо човни їхні були порожні.
Хто зна, які були думки у цих людей?
А які бувають думки у людей, які зазнали невдачі?
Як правило –  це пошук причини і винних у їхній невдачі.
І які наслідки є від цих думок? Читати далі Почути голос Божий у час трудностей

Петро, як кожен з нас, стояв перед вибором між людським і Божим, грішним і спасаючим

Loading

Дорогі Браття і сестри у Христі, Сьогодні читаючи уривок Євангелії від Луки (Лк.5,1-11) ми згадуємо про початок місійної діяльності Христа. Він проголошує Добру новину!
Нам не відомо про що саме Ісус навчав, але знаємо, що багато людей були захоплені Його наукою і рибалки також, адже саме вони покинули все і довірились слуханню науки Учителя з Назарету.
Їхнє слухання не обмежилось лише слуханням, вони зробили наступний крок довіри – це виконати волю Його, тобто закинути сіті. Це також було непросто, адже людський досвід пішов в супереч Божій волі. І все ж таки вони наважились. Плоди їхньої довіри були очевидні. Але не так човни повні риби, як відчуття, що це сталось не за їхньою заслугою, а через те, що відмовились від свого, а виконали Божу волю.
Звичайно, що цьому зраділи всі люди, які слухали Христа і стали свідками перших кроків віри.
Петро згадує про свою грішність і саме ця грішність спонукає його сказати: відійди від мене Господи!
Грішність завжди схиляє нас до втечі, до віддаленості від Бога, до самотності.
Натомість Господь хоче бути близько людини! І каже: не бійся! Читати далі Петро, як кожен з нас, стояв перед вибором між людським і Божим, грішним і спасаючим

Вірю в Бога, котрий йде на зустріч людині там, де вона є і зустрічає її такою, якою вона є

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, ми продовжуємо пізнавати місійну діяльність Христа, який обʼявляє нам правдиве обличчя Бога. Бога, котрий любить усіх і бажає спасіння усім, без виключення. Бога, котрий йде на зустріч, щоб зустріти людину, навіть, якщо вона не належить до вибраного народу, але прагне бути спасенною.
Минулої неділі, ми згадували про зустріч Ісуса із жінкою із Ханаан-краю, поганського краю. Ця історія завершилась тим, що Ісус називає цю жінку великої віри і стається так, як вона цього бажала. Цей приклад Ісуса показує, як “недостойні” в очах людських були прийняті обіймами Божими. Лише людина може стати на перешкоді у Ділі Божого спасіння і лише людина може цей діло продовжити. Може тому Ісус забажав цієї подорожі, яка насправді мала стати глибоким духовним досвідом, де буде: криза і рішення до поправи. Ця історія спонукала до глибоких роздумів апостолів. Хоч тоді вони залишились мовчазні, але в майбутньому їх чекала та ж сама місія – йти до всіх без виключення.

У цю неділю, читаючи Євангелії від Луки, ми згадує знову про покликання апостолів. Знову бачимо Ісуса, котрий йде на зустріч людині там, де вона є і зустрічає такою, якою вона є. У короткому уривку показано людей спраглих Божого слова. Читати далі Вірю в Бога, котрий йде на зустріч людині там, де вона є і зустрічає її такою, якою вона є

Він зустрів їх при роботі, невчасно, недоречно і взагалі все сталось поза всякою людською логікою …

Дорогі браття і сестри об’єднані довкола Христа, читаючи розповідь євангелиста Луки про проповідь Ісуса на березі Генезарецького озера (Луки 5, 1-11), ми можемо сказати, що це дійсно була чудесна подія, хоча зрозуміти її в повноті могли мабуть лише Симон Петро, Яків та Іван.  Саме вони знали, що насправді сталось: зустріч Бога і людини. Ця зустріч вплинула на їхнє життя. Разом з ними і ми запрошені стати учасниками цієї зустрічі.

Людина була і чи залишилась такою?
Як раніше, так і сьогодні ми бачимо людину, яка постійно працює, щоб жити, трудиться як день, так ніч, щоб прожити не на марно… Людину, яка думає про себе, яка звикла сама вирішувати свої труднощі, яка хоче бути успішною і якій важко прийняти неуспіх. Це суспільство, особливо тепер, хоче нав’язати стиль життя під гаслом: скільки ти заробляєш, такою ти є людиною! Чим більше заробляєш, тим більше ти є людина! велика небезпека криється за таким гаслом. Вистачить лише пригадати, що стається з людиною, якщо вона не змогла вписатися цей “неписаний закон”: відчай, смуток, почуття непотрібності… Скільки є таких, котрі бояться “сісти комусь на шию” через хворобу, безробіття чи інше?

Бог був і залишився тим, ким Він Є! Читати далі Він зустрів їх при роботі, невчасно, недоречно і взагалі все сталось поза всякою людською логікою …

Час твого неуспіху – це можливість стати успішним в Бозі

Дорогі Браття і сестри у Христі, Євангелія від Луки 5:1-11 оповідає нам про Проповідь Ісуса на березі моря. Втомлені після неуспішної праці риблаки слухали потішаючі слова Ісуса, при цьому вони вони й не сподівались, що це буде продовженням їхнього робочого часу.
По закінчені своєї проповіді Ісус просить Симона (майбутнього апостола Петра) знову повернутися до праці. Не дуже хотячи виконують прохання Духовного наставника. Стається диво. Неуспішні стають успішними і це стає явним діянням Бога у їньому житті, вони відчувають свою недостойність, хочуть тримати відстань, але Ісус кличе їх стати “рибалками людей”, тобто місіонарями, його співробітниками у Божому Царстві.
Дівірится Богові – це важливо Читати далі Час твого неуспіху – це можливість стати успішним в Бозі